Слухаєш-слухаєш
цей пост-рок, а нові гурти все лізуть та лізуть. І кінця й краю тому нема. Та
купа серед них бездушних та плагіатних. Щоб не збрехати, у середньому на
десяток нових альбомів, з якими ознайомлююся, припадає 1-2 справді вартих
уваги, та й то не шедеври, а просто такі, що чіпляють. Останнє, що припало до
душі - це бельгійський інструментал пост-рок квартет зі своїм дебютом
"Berlin 1927". Воістину шикарний альбум, дуже настроєвий.
Просто ідеально вкатив під атмосферку сіро-білих київських вулиць, вкритих
першим снігом. Як виявилося, чотко я прочувствовав атмосферу альбому, бо моя сіро-біла прив'язка співпала з баченням
музикантів. Щойно прочитав на офф. сайті, що даний альбум є саундтреком, який
We Stood Like Kings написали до німого чорно-білого кінофільму "Berlin 1927"
німецького режисера Вальтера Руттмана. Хлопцям все вдалося на славу. Дуже
чувственний альбум, це просто справжня симфонія для фортепіано в п'яти
частинах. Стронглі рекомендую/download!
А є ще в
Росії така група - Возвращение. Не сильно плодовита, бо за 16 років спромоглася
лише на 3 альбуми. Саме третьому свіжому номерному релізу присвячую цей пост.
Як і раніше, базою музики Возвращєнія є русскій рок, доповнений абілієм
ентічєскіх інструментів. Коротше, для тих, хто мега шанує творчість таких формацій
як Калинов Мост, Калугін та його Оргия Праведников, даний диск просто
безумовний маст хев, ну, а інші можуть і не ознаймолюватися та лишатися в
тьомном нєвєдєнії. Здєсь русскій
дух/download
А що таке
Молога? Вікіпедія допомогла: затоплене Рибінським водосховищем місто наприкінці
30-х років 20 століття. А ще - нове ім'я на манежі російської даркфолкової
сцени. Ім'я-то нове, а от музиканти браві молодці-красавці з відомих колективів
Опричь та Во Скорбях. А я ще відразу подумав: як же сильно за настроєм нагадує
мені ця музика творчість Во Скорбях. Ех, хвайний проект був. Ну, от Молога
певною мірою є послідовником, щоправда, без металевої складової. Але
індустріальне гітарне деренчання тут трохи є. Проте основа - це жіночий спів з
елементами близькими до голосіння, закутаний в легеньку таку елєктроніку +
традиційні фольк інструменти: флейта, жалейка, варган, гуслі. Якщо коротко
зрецензувати, то сказав би так: майстерне поєднання: Moon Far Away і Во
Скорбях.пожуритися/download
Ну, а тепер
трішки української музики. Здається, складне становище в країні не лише не
шкодить творчості молодих музикантів, але й навпаки ще більше їх надихає та
спонукає до нових мистецьких звершень, інакше як пояснити цьогоріч таку велику
кількість альбомів від молодих вітчизняних команд (десь зо три десятки
мав нагоду оцінити, а ще скільки пройшло повз мене). Свій внесок зробив і
молодий франківський гурт Патроничі, який презентував у 2014-му дебютний альбум
"Поки молоді". Як виявилося, назва диску обрана символічно, бо
жодному з учасників гурту ще не виповнилося навіть 20-ти років, а тому цілком
справедливо можна перейменувати назву на більш дотепну - "Поки
пісюни". Але ж роботящі й старанні. Думаю, у хлопців є позитивні
перспективи. Так, до якості запису альбуму претензій взагалі не маю, а ось,
власне, щодо сутності, то на мою думку, пацанчєгі поки що не знайшли свого
фірмового колориту. Навіть використання саксофону, сопілки та акордеону їм у
цьому не допомогло, бо основою їх музики, як мені здалося, є значною мірою
поп-рок, а не фолк, тому під час прослуховування альбому постійно спливали
асоціації з іншими більш відомими українськими гуртами: Кораллі, Антитіла,
O.Torvald і навіть Скрябін. Отже, молодим франківським музикам бажаю знайти
свою оригінальність, ну, а ви не судіть цей дебют суворо/download.
Ну, лишень за
екзотику можна звернути увагу й на цей реліз. Все ж таки, не так багато
слухаємо колумбійської музики та ще й з пристойним звуком. Vitam Et Mortem
- особисто для мене нове ім'я, але цей гурт вже встиг напрацювати три альбуми у
жанрі death metal. "Historias De Tiranía" - четвертий диск
колумбійців, який заманив мене тегами "folk". Так-так, є тут фольк:
альбум насичений різними латиноамериканськими дудками та перкусіями, крім того
присутня доля симфонізму, а місцями навіть авангардом попахує. Видно, що хлопці
експериментують і шукають своє нове звучання: взяли за основу вже звичний їм
технікал дет і поливають його різними соусами (навіть жіночий оператік вокал
втулили). Коротше, заміс нормальний, але треба ще підмарафетити звук для
гарного товарного вигляду. Скуштувати колумбійську конхвєтку/download
