І в Південній Америці теж люблять
тролів та співають хвалєбні пісні півасіку. Зустрічайте нове ім'я -
аргентинський beer folk metal ансамбль Zrymgöll. На шостому році існування ці
латіноси такі спромоглися записати повнометражний альбум і таким чином заявілі
о сєбє на увесь фолк метал world. Флейта, акордеон, скрипка та бадьорі гітарні
треш запили - от і вся рецептура від Zrymgoll. Найбільше за духом нагадують
британських піратів Alestorm, однак хітовості дуже не вистачає. Тому альбум
"Mighty Tavern" - радше музика для тупцювання в такт ногою, бо
душевності в ній я зовсім не прочувствовав. Ну, але всеодно радий новому імені.
Це +1 в міровую колєкцію фолк металу. качнуть/download
Цікавий норвезький дует, що вже
сьомий альбум поспіль пропагує свою національну музику і культуру, проте досі
лишається малопомітним. Маловідомий серед поціновувачів дарк фолку і ще менше знаний
серед фолк метал слухачів. Як то кажуть: ні туди і ні сюди. Так можна й
охарактеризувати новий альбум "Eliwagar". Наче й мелодії приємні,
хороший жіночий вокал, різноманітний інструментарій, але чогось не вистачає. Ця
напівакустична форма не йде на користь. Ліпше би вже остаточно визначилися:
грати або чистий дарк неофолк або фолк мітол. А то ця задньопланова псевдотяжка
гітарка збиває з пантелику. Сподіваюся, що на некст релізі (а він вже готовий)
все стане на свої місця. познайомитися/download
А цей альбум у першу чергу для
поклонніков "Ганьки Бульби" (orig. Anna Murphy) - лірниці та
вокалістки Eluveitie. Саме у проекті Lethe, в якому вона поєднала свої творчі
пориви з лідером норвезьких експериментальщиків Manes Tor-Helge Skei-ем, її
вокальні здібності можна ощутіть на всі 100%. Тут-то Аньці більше місця й
простору для повного розкриття свого таланту. У музичному ж плані Lethe
представляє собою мікс із електроніки, попу, тріп-хопу, ethereal та
елєктрометалу. Альбум просякнутий якоюсь темною таємничою атмосферою, і навіть
незважаючи на присутність Анни, певно, більше таки сподобається прихильникам
пізньої творчості Manes. проникнутися/download
Наповнюються лави іспанського
фолк металу свіжою кров'ю. Ледь не проскочив повз мене цей гідний дебют
піренейців Salduie. Фактично це єдине відкриття у жанрі folk metal за 2014 рік,
яке я знайшов завдяки metalstorm.net. Єдине, яке виявилося якісним у плані
змісту та звуку і досі не траплялося мені на вухо. По суті, ці іспанці
запропонували власну форму фолк мітолу, не вигадуючи нічого нового, а просто
поєднавши вже перевірені самодостатні елементи, як от фолк павер і фолк мдм. У
прес-релізі так і пишеться: музика Salduie у першу чергу для фанів Mago de Oz i
Eluveitie. Від себе ще додам: тут також присутній піренейський етноколорит з
душком Stille Volk. Є гроул, є чистий паверний вокал, є поодинокі хорові
загравання, є купа етнічних інструментів, і є якісна напориста подача. А шо ще
треба для вдалого результату?! цініть/download
А тепер трохи про українську
музіку. Нещодавно натрапив у мережі на допис Саші Плужинського, в якому він
мімольйотом нарекнув на тяжке становище української музики і "українських "практикуючих"
артистів" зокрема. З його слів: "українських артистів стає все менше,
виживати їм все важче, молодим пробиватися ще складніше, розпадаються,
затихають, помирають..." Ну, якщо з важким пробиванням на велику сцену ще
можна погодитися, то висловлювання про зменшення укр. колективів я би, м'яко
кажучи, назвав гіперболізованим песимізмом. Будучи палким шанувальником
української музики з надцятилітнім стажем, відповідально заявляю (і я про це
вже якось згадував), що 2014 рік можна вважати певним проривом і БУМ-ом
сучасної української альтернативної музики. Для прикладу, у свою колекцію за
минулий рік додав понад 40!!! альбумів україномовної рок музики датованих
2014-им (і це не враховуючи інших жанрів, іншомовних альбумів та всього того,
що просто мені не сподобалося). Здається, це найвищий кількісний результат за
увесь час мого укромеломанства. Тому подібні вищезгадані репліки фронтмена
Тартака вважаю нікчемними. А в якості доказу ось вам ще один україномовний рок
альбум від вінницьких етно-панків Ясон. Парадоксально, але за десять років
існування лише в такий буремний час, а саме на початку 2015 році хлопці нарешті
спромоглися випустити свій дебютник. Можливо, це й не зовсім панк, скорше
альтернативний рок з легким нальйотом арту та значною інфлюенцією подільського
фолку. Виникають асоціації з ТІК-ом і Чумацьким Шляхом, однак Ясон звучить
по-ясонські, тобто по-своєму. Підозрюю, що хтось із учасників гурту має
академічну музичну освіту, бо відвертої шароварщини і гоц-гоївщини тут не чути.
Натомість гармонійний дует баяну (можливо, кнопочного акордеону) з флейтою
надає певної "аристократичності" музиці гурту, місцями навіть попахує
пітерським Vermicelli Orchestra. Ну, що ж, побажаємо хлопцям творчої наснаги та
подальших звершень, а нам - побільше такої якісної української альтернативної
музики. зацінити/download
