Ensiferum - One Man Army (2015), Epic Folk Metal

Один із топових релізів лютого від однієї з колись мегаулюблених груп - шостий номерний фінів Ensiferum. Сказано й написано про нього вже дуже багато, в інеті можна навіть потрекові рецензії знайти. Переважна більшість схвально сприйняла нову роботу гурту, однак я не належу до них. Підтримую точку зору, що позитивне сприйняття масами "One Man Army" грунтується на контрасті якісної різниці з попереднім меганевдалим альбомом "Unsund Heroes", який матюкали навіть самі віддані хвани колективу. Новий доробок, безумовно, дуже епічний (місцями аж занадто через хорові співи, які вже навіть не фольково звучать, а симфонічно), пафосний, гарно записаний, але, як часто буває, без душі. Ось чому пролітає він фоном і не чіпляє. Привернула увагу лише пісенька "Two of Spade", в якій музиканти якісно проекспериментували з додаванням діско 70-х та морріконівським вестерн сінематік інструменталом. Ну, а більше й нічого особливого, Ensiferum як Ensiferum - у своїх найкращих традиціях. качнути/download

Kozak System – На#уй маніфест (Відеокліп)

Пропоную відволіктися трохи від мітолу та подсластіть розчарування від вранішніх релізів українською музикою. Нещодавно хлопці із Kozak System видали черговий сінгл з майбутнього нового альбуму "Живи і Люби", який вони запрезентують 27 березня. Пікантна назва нової пісні ще й прикрашена дуже сімпатічним виднограйчиком. Вельми вдалий маньовр, адже цей продукт водночас і розважальний, і повчальний. Далі процитую авторський коментар: «Вже прийшов час позбутися внутрішнього рабства. Кожен свідомий українець має знищити у собі маленького москаля, а не надбання російської культури. Не Гребенщикова, Чехова, Макаревича, Кончаловського – ні, а рабську складову, яка за 350 років прижилася в українцях на клітинному рівні». Убий у собі раба!!!

 

дивіться і смакуйте

Negură Bunget - Tău (2015), Progressive/Folk/Atmospheric Black Metal

Щось день в музичному плані поки не успішний. Спочатку ізраїльські блекарі Meleсhesh розчарували абсолютною відсутністю новаторства та недостатньою кількістю екзотичної етно ізюмистості. А тепер і легенда румунського блеку теж не радує. Думав, за 5 років Negru щось ліпше підготує. Мля, не та тепер Negura, ой, не той Bunget. Маючий такий досвід та існтрументарний арсенал, можна було бомбезний фольк-блековий альбум забабахати, а тут совсєм не торт, а якась блякла монотонна медитативність. Та навіть бадьорі фрагменти теж щось не дуже торкають. Надмірна атмосферність придушила румунський колорит і мелос. Цьому релізу - пряма дорога в розчарування року. посилання/download

Solefald - World Metal. Kosmopolis Sud (2015), Avant-garde/Post-Black Metal

Дуже-дуже очікуваний мною реліз! Адже хлопці із Solefald лайна не роблять. Одна з найцікавіших команд Норвегії та й взагалі всієї світової авангард блек сцени. Можливо, не зовсім такого очікував від Solefald, тому після першого прослуховування був дещо спантеличений, але вже після другого прогону зрозумів: "Мля, це круто!" Здається мені, що дуже влучною для опису нової роботи гурту є перша частина його назви - World Metal. Саме так я би охарактеризував нові експерименти норвезького колективу. Загравання з екзотичним африканським трайбл етно, електронні техно та даб степові прийомчики, якась специфічна стьобність і водночас дуже якісна аранжувальна та композиторська робота - все це важко втиснути в межі одного, навіть двох стилів. Solefald своїм восьмим номерним знову приємно здивував і подав моцнєйшу заявочку в авангардний топ року. А! Ледь не забув, вокал Ларса, он просто сводіт мєнья с ума! безумовний кач/download

Finsterforst - Mach Dich Frei (2015), Viking/Folk Metal

Прочитав свою рецензію на попередній альбум Finsterforst і подумав, що її перший абзац фактично повністю підходить і до нового релізу. Ну, й справді, майже нічого не змінилося. Єдине, що відчув - це подальша еволюція в сторону монументалізації і без того надмірного епіку. Саунд знову на висоті, отак звучить стіна звуку. Хоча добре, що вона не повністю бетонна і можна ще вирізнити деякі цеглини. Вкраплення акордеону та всяких дудєлок доволі виразні. Ну, і з симфонізмом хлопці трохи перекачнули. Пафосу і епічності занадто багато. Так надулися, аби не не лопнули на наступному альбомі. Ну, шо тут ше додати? Сподіваюся, що цьогорічний Moonsorrow порадує більше, ніж ці німці. завантажити/download