Ловіть свіжак від флагманів
норвезького viking black. "In Times" продовжує рух в сторону
прогресиву, який посилився ще на шикарному попереднику "RIITIIR". До
того ж додалися якісь натяки на постовість. А ще слід відзначити покращення чистоголосих
співів. Водночас вікінгова мелодика майже випарувалася, особисто я її відчув
лише у третій композиції, тому в описі можна цілком справделиво відкинути слово
"viking". Ну, а загалом альбом середній крєпиш, все рівно і
стабільно. завантажити/download
Для різноманіття пропоную трохи
альтернативки слуханути. Тим паче від таких видатних хвініків як Waltari. Все ж
таки майже 30 років гурту! Не хухри-мухри! Правда, на "You are
Waltari'" прогресів мітолу у класичному розумінні майже немає, але то не
завадило команді знову подивувати. Чудернацькі поєднання хевві з альтернативою
іноді КОЯНівського зразка, іноді (Hed) PE, а ще й трохи P.O.D. чується і все
це, хер-зна, з якими ще прибамбасами-викрутасами . Не в колєкцію, але
ознайомитися рекомендую/download
По-справжньому душевного
пост-року останнім часом небагато трапляється, та й за метал новинками не дуже
працював у цьому напрямку, але 2 альбоми нинішнього року таки вже оцінив. Один
з них виявився посереднім милозвучним пйено пост роком, яких зараз повнісінько,
тому не буду на ньому зупинятися. Натомість зверну вашу увагу на другий
номерний норвезького квінтету 1099. "Молоді сосни" заворожують з перших
акордів, у цьому релізі є щось особливе, що торкається струн душі і не
відпускає. Вері лірік, навіть меланхолік, проте в тотальний смуток і депресію
не скочується, а перебуває на межі. А ще тут якась специфічна ритм секція і
бас, наче з душком 70-х, ну і чарівний саксофончик дуже приємно лайтово джазує.
Просто заглєдєньє, тобто заслушеньє! Дуже рекомендую послухати цю чарівну
музику. Не пошкодуєте. забрати/download
Загалом непогано, п'ятий номерний
від німців Orden Ogan виявився моцним середняком, рівний, якісний альбум, але
не чіпляє. Ще на зорє своєї творчості ці рєбйата намагалися експериментувати і
старалися удівіть якимись новомодними штучками, називаючи свою музіку
"фантестік бомбестік селтік фолк павер мелодік дет", але з часом
перетворилися в доволі заурядную групу, відкинувши всі фолк прибамбаси разом з
флейтою та скрипкою. І почали грати типовий павер (щоправда без пєдовокалів) з
льогкім нальйотом мдм-у. Ну, як то кажуть, на любітєля. Разок прогнати можна,
на більше хіба що прихильники Blind Guardian погодяться. сцилочка/download
Один із топових релізів лютого
від однієї з колись мегаулюблених груп - шостий номерний фінів Ensiferum.
Сказано й написано про нього вже дуже багато, в інеті можна навіть потрекові
рецензії знайти. Переважна більшість схвально сприйняла нову роботу гурту,
однак я не належу до них. Підтримую точку зору, що позитивне сприйняття масами
"One Man Army" грунтується на контрасті якісної різниці з попереднім
меганевдалим альбомом "Unsund Heroes", який матюкали навіть самі
віддані хвани колективу. Новий доробок, безумовно, дуже епічний (місцями аж
занадто через хорові співи, які вже навіть не фольково звучать, а симфонічно),
пафосний, гарно записаний, але, як часто буває, без душі. Ось чому пролітає він
фоном і не чіпляє. Привернула увагу лише пісенька "Two of Spade", в
якій музиканти якісно проекспериментували з додаванням діско 70-х та
морріконівським вестерн сінематік інструменталом. Ну, а більше й нічого
особливого, Ensiferum як Ensiferum - у своїх найкращих традиціях. качнути/download
