Поки тривали мої першотравневі
мандри, накопилася добра десятка файних релізів. Розпочну із юних
нідерландських вікінгів, які відверто порадували своїм другим номерним "
Aldgillissoan". Наче й нічого нового в такому жанрі вже й не вигадаєш. Але
всеодно якось свіжо і незаяложено звучать ці хлопці. А головне - без
балаганщини і гоцгойщини. Різнобарвно і ненав'язливо, з драйвом і качем, з
акустикою та лірикою, екстрим та чистим вокалом. У цьому меланжі все
збалансовано і гармонійно. Зарах! у колекцію/download
А цей
реліз порвав мене просто в хлам. Ледве дослухав до кінця, так спішив поділитися
ним в блозі. Ну, ніяк не очікував такої супер якости від америкосів Wilderun. А
вони, як виявилося, знають свою справу і є одними з небагатьох американських
гуртів, які можуть поконкурувати в жанрі якісного фолк металу з європейськими
гуртами. Альбом "Sleep At The Edge Of The Earth" - це справжня міні
опера, чого тут тільки не намішано! Яка різноплановість, яка барвистіть, і
водночас як же якісно витримано баланс: між лагідністю та агресією, чудовими
чистими вокалами і гроулом, супермелодизмом і прогресивністю, симфонізмом і
камерною акустикою. Це просто ідеальний сплав із Agalloch, Septicflesh,
Orphaned Land i Empyrium. А найдовші на альбомі композиції "The garden of
fire" та "The means to preserve" просто на вагу золота! Давно
так не кайфував від несподіваних маловідомих релізів! нагальний мастлістен/download
Ті, хто
стояв у авангарді рашен вікінг метал, одні з тих, що дали мені знайомство з
фолк метал сценою північних ворогів - пітерський Nomans Land. Вже два рази
встиг їх відправити у небуття, а вони все воскресають і видають нові альбуми.
Сподіваюся, що "Last Crusade" таки, справді, стане останнім, адже вже
багато років ці хлопці стоять на одному рівні без жодних ознак прогресу. А
дебютник 2000-го "The last son of the Fjord" так і лишається їх
найкращою роботою. Пора би їм вже остаточно уйті на покой, ну, чи в іншому
жанрі себе спробувати. А то із усього альбому зап'яталося лише бонусне
переграння русской народной пєсні "Во палє бєрьозка стояла". на пакой/download
Найправославніший
метал гурт України Holy Blood повертається зі своїм 5-им номерним альбомом!
Якийсь загадковий реліз вийшов - офіційна дата появи 31 грдня 2014, але в
мережу просочився лише у квітні цього року, тому будемо вважати його свіжачком.
Там якісь трабли зі складом, певно, були, бо навіть на метал-архівах у лайн-апі
числиться лише Федір, коротше, типу ванменпроджект став. Але вже наче набрав
нових людей і готує 6-ий номерний з україномовними текстами. Ну, ок, а що ж
можна сказати про "День Отмщения". У контексті всієї творчості гурту
я би його похвалив. Це, мабуть, найкраще,що в них виходило із часів "Волны
танцуют". Принаймні, саунд змінився в кращу сторону: низи пожирнішали,
більше ритм-гітарної мелодики, і головне - зникла та надокучлива пискуча соло
гітара. А загалом, навіть чимось нагадує Amon Amarth, але, звісно, з
православними текстами. Рівно, чотко, дещо монотонно, але мелодично. покаятися/download
За
якісними українськими блек метал релізами ледь розгледів свіженький 9-ий
номерний від легенди шведського депресів блеку Shining. Здається, ще зовсім
недавно писав добрі слова про "Redefining Darkness", а виявляється,
вже третій рік пішов з тих пір. Ех, швидко час летить! А тим часом пом'якшала
душонка Ніколаса, поніжнішала. Бо як же трактувати освітлення музики на новому
альбомі? За традицією чекав отримати порцію похмурого депресіву, а натомість
почув світлу меланхолію. Вже з першої інструментальної композиції стає
зрозумілим увесь настрій альбому. Тут багато акустики, є клавішні, в одній із
композицій навіть банджо з'явилося. Прогресивність та джезовість, які були на
попередньому релізі, десь зникли, проте подекуди виринають простенькі блюзові
гітарні солячки. Ну, що ж такий Shining теж цікавий, хоч дещо й неочікуваний. перевірити/download
