Вуаля, зустрічайте сьомий
номерний від Sirenia. Качнув і прослухав без особливих сподівань, ну, і загалом
лишився задоволений. Звук мощний і жирний, як і раніше, ба, навіть здалося, що
гітарки трохи тяжче зазвучали, правда, місцями вилазять наперед електронні
фішки, що аж татгренівським Pain запахло. Ну, а так-то зовсім неплохо, але дуже
самоплагіатно. Здається, Мортен Веланд наглухо застряг у кінці 90-х
трістанівського періоду "Beyond the Veil" і ніяк не намагається
звідти вилазити. От тільки "The Seventh Life Path" бракує хітововсті,
мега шлягерів я тут не почув, є кілька забійничків, але до рівня хіта вони не
дотягують. прогнати
на дозвіллі/download
Так сталося, що до цих пір на
блозі не було жодного посту, який стосувався би Gorgoroth. Отож, виправляю цю
вопіющую несправедливість і пропоную ознайомитися з новим 10-им ювілейним
альбомом ветеранів норвезького блек металу. Зніміть кашкєти та уважте дідів тру
енд івл норвіджіен блацку, вони цього заслужили за свою понад 20-ти річну
кар'єру. І нічого, що вже Gorgoroth не такий вже івл, не такий сатанік і зовсім
не raw. Ще на попередньому релізі гурт відійшов від свого класичного сирого
звучання та здивував багатьох старих фанів сучасним дещо мелодетовим звучанням.
Ні, гурт не скотився у банальну мдм-емівщину, він продовжує грати сувору темну
музику, однак примітивна двоакордова муть змінилася на цілком мелодичні
повноцінні композиції. Нове обличчя Gorgoroth мені до душі. А вам? зацінити/download
Ну, думаю, зачастили! Альбум за
альбумом клепають. Бо ж порівняно недавно випустили "Ancient Call", а
тут знову свіжак. Але як виявилося, "Blood Sacrifice Shaman" є
перевиданням однойменного релізу 2010 року. Звісно, тут звучання покращало,
пожирнішало. Морінхур виразнішим став, горловий спів почіткішав. Ну, але
якихось нових аранжувань чи перегрань не чекайте. Це просто покращена
осучаснена версія дебютного альбому монголо-китайців Tengger Cavalry. Для
хванів гурту - в колєкцію, всім іншим - на разове прослуховування. сцилочка/download
Колись натрапив на творчість цих
японців, і зачепила вона мене. У колекції пиляться всі альбуми. А тут -
неочікуваність, вийшов свіжак, нагадали про себе житєлі країни восходящєго
сонця. По старінкє мали би не підвести. Але, певно, очікування мої були надто
завищені, бо "Atheist's Cornea" не зачепив за душу, як попередні
альбоми гурту. Наче й все на своєму місті: і кач, і лірика, але чогось не
вистачає. За майже 5 років могли би й щось цікавіше та душевніше записати. мімольйотом/download
А з
цим гуртом познайомився парочку років тому, коли вони файно вистрелили своїм
дебютом "Have a nice trip", який отримав безліч схвальних відгуків.
Було приємною неочікуваністю дізнатися, що Psychonaut 4 базується в Тбілісі.
Адже матеріал був, справді, достойний, а якісного депресів блеку на просторах
екс-совка не дуже й то багато, якщо не сказати геть мало. І ось минуло 3 роки,
грузини нам пропонують скуштувати свій новачок. Вже судячи з назви альбому,
можна запідозрити, що цього разу депресивність буде базуватися на алкоголізмі,
і так воно й сталося. Хлопці дещо відійшли від теми наркоти (ще досі пам'ятаю
той шикарний трек із дебюта про "рєцєпт щастя на двойіх із ефедріна")
та зосередилися на алкогольній тематиці. Не скажу, що "Dipsomania"
ліпший, ніж попередній реліз, однак це більш виважена та зріла робота. Якість
звучання стала більш відшліфована і навіть нагадує шведський Lifelover. Однак,
після першого прослуховування мені здалося, що в плані мелодики цей альбум
трохи програє. Не знаю, можливо, перше враження ще зміниться. Буду слухати ще. забрати/download
