ShareThis

15 березня, 2018

Harakiri For The Sky - Arson (2018), Post-Black Metal

На часі ще одна новинка, не зовсім геть свіжина, але альбум цьогорічний. Це - четвертий номерний від австрійського поц-блек дуету Harakiri For The Sky. Слухається приємно, є гарні мелодії, але загалом доволі однотипно і зовсім не відкладається у пам'яті. Добротний реліз, але глибини йому не вистачає. А от відеоряд (див. нижче) з бомж-наркошою вдався на пйатьорку. Декаденсне таке відєо, ще й у чб тонах. качнути/download





слухати й дивитися

11 березня, 2018

Soen - Lykaia (2017), Progressive Metal

Вже традиційно завдяки голосувалці на металстормі відкриваю для себе цікаві гурти. Цього разу таким для мене став шведський ансамбль Soen, який, до речі, посів перше місце у номінації найкращий альтернативний метал альбум 2017 року. У випадку з Soen ця альтернативність позбавлена всякої хіпстоти, новомодності, електроніки на інших сучасних прибамбасів, натомість чуємо напрочуд інтелігентну емоційну і дещо прогресивну музику, яка торкає і змушує переслуховувати себе раз за разом. Можливі порівняння з Anathema, Opeth і пізньою Katatonia тільки на користь/download



      студійні відоси на додачу

09 березня, 2018

Shining - X - Varg Utan Flock (2018), Progressive Black Metal

Підсумки 2017 року підвели, фаворитів визначили, от тепер можна й до новинок переходити. Хоча підозрюю, що ще не один минулорічний альбум винирне у найближчих дописах. Ну, а щодо новинок, то першою такою в нас буде десятий номерний альбум від депресивних шведів Shining. Мега звершень і хітяр від цього ансамблю давно не чекаю, але новий реліз здався мені цілком добротним. Є тут багато акустики й мелодики. Ну, і вокал харизматичного Кварфорта, як завше, на висоті. зацінити/download

02 березня, 2018

METAL STORM AWARDS 2017 (final results)

2017 давно минув, а ми так і не підбили підсумки. Яким же він був? Що цікавого приніс? Який з гуртів приємно вразив, а який розчарував? Хто ж заслужив посісти найвищий щабель у своїй категорії? Традиційно музресурс metalstorm проводив своє щорічне опитування, щоби відповісти на усі вищенаведені запитання. Протягом усього лютого можна було віддати свій голос за улюбленців аж у 24 жанрових номінаціях. Нині ж настав час оголосити фінальні результати голосування. Нижче даю перелік переможців у кожній номінації. Від себе додам, що особливих сюрпризів не було. Переважна більшість переможців була передбачуваною. Із відкриттів можу лише відзначити шведський ансамбль Wormwood, який номінувався аж у трьох категоріях і у двох із них посів перше місце, а саме, як найкращий melodic black album та найкращий debut album. Рекомендую також на дозвіллі ознайомитися з усіма номінантами категорії Avantgarde/Experimental - там найбільше інтриги і свіжини.

Soen - Lykaia

Schammasch - The Maldoror Chants: Hermaphrodite [EP]

Ex Eye - Ex Eye

The Ruins Of Beverast - Exuvia

Immolation - Atonement

SikTh - The Future In Whose Eyes?

Paradise Lost - Medusa

Bell Witch - Mirror Reaper

Ne Obliviscaris - Urn

Myrkur - Mareridt

Moonspell - 1755

Full Of Hell - Trumpeting Ecstasy

The Night Flight Orchestra - Amber Galactic

The Black Dahlia Murder - Nightbringers

Accept - The Rise Of Chaos

Samael - Hegemony

Mors Principium Est - Embers Of A Dying World

Wormwood - Ghostlands - Wounds From A Bleeding Earth

Sólstafir - Berdreyminn

Iced Earth - Incorruptible

Ayreon - The Source

Elder - Reflections Of A Floating World

Septicflesh - Codex Omega

Kreator - Gods Of Violence


найкращим відеокліпом 2017 року визнали SEPTICFLESH - Portrait of a headless man
SEPTICFLESH - Portrait of a headless man from Jon Simvonis on Vimeo.

24 лютого, 2018

Moonspell - 1755 (2017), Dark Metal

Думав, закрию 2017 рік оглядом якісного релізу від португальських грандів Moonspell, а він, цей реліз (до речі, дванадцятий номерний), щось підкачав. Ганяю його вже понад тиждень, і ніфіга він не розкривається. Певно, немає чому там розкриватися. За першими прослуховуваннями відразу дуже кидалася у вуха якась раніше непритаманна Moonspell надмірна симфонічність, хорали, напищеність та пафос. Особливо все це присутнє у першій половині альбуму. Але основний недолік цієї платівки це практична відсутність фірмового чистоголосся Фернандо. Дуже його не вистачає. У вокальному плані реліз вийшов доволі монотонним. Можливо, хтось скаже, що у даному випадку музиканти вирішили зробити акцент на текстах, які, до слова, цього разу виконані повністю португальською мовою і присвячені великому лісабонському землетрусу 1775 року. Концептуально, однак моя підсумкова оцінка після тижневого перетравлення цього лонгплею - посередня/download

відео на додачу