Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Новинка від фінського Swallow the Sun загалом сприйнялася нейтрально. Після першого прослуховування альбум взагалі здався скучним і в'ялим. Згодом деякі теми розслухалися, однак всеодно це не те, що очікувалося від цього колективу. Хотілося би більше динаміки й гроулу, а тут надто все закутано "кататонівською" меланхолією. Для сну непогано/download
Ще одні флагмани німецього медієваль метал нагадали про себе черговим номерним альбумом. У принципі, на новому доробку Tanzwut все звучить доволі очікувано. Пересічний фан гурту тут отримає те, що очікував. Жодних сюрпризів особисто я не помітив. Добротний такий Tanzwut, щоправда, суперсильних хітяр бракує. Для себе виділив лише пісеньку про середньовічного поета Франсуа Війона - зачепила. лінк/download
Хей-хей, є ще порох! Легендарні німецькі медієвальщики пульнули у світ свій 14-ий номерний альбум. Намагаються бути у тренді, тому зазвучали трохи по-новому. Якось альтернативніше та молодіжніше, натомість доля середньовічної музики геть незначна та й увесь фолькінструментарій, який колись грав вагому роль у музиці Subway to Sally, на цьому альбомі слугує лиш антуражем. Однак ці зміни не можна назвати негативними, на платівці все ж є кілька бадьорих хітів. рекомендую/download
Ще одні динозаври вилізли із печери. Нагадаю, що The Elysian Fields разом із Rotting Christ були флагманами грецького блек металу і наприкінці 90-х видавали дууже файне музло. І ось, ці дядьки після 14-річної перерви знову взялися за свої інструменти. Очікування мав завищені, але розчарування не забарилося. На жаль, TEF вже геть не той. На новому доробку чуємо тупе наслідування Septic Flesh у купі з Fleshgod Apocalypse (до того ж, не кращих їх рис). Колись чудовий мелодичний блек канув у лету, тепер є якийсь бездушевний та пафосний атмо дет метал. камбек, на жаль, не вдався/download
Без надії та жодних сподівань на краще але вже за доброю традицією ознайомлююся із черговим номерним доробком легендарних Lacrimas Profundere. Перед виходом альбуму самі музиканти казали, що буде повернення до коріння. Звісно, у це мало вірилося, бо почути від них нині щось на зразок "La naissance d'un rêve" чи, бодай, "Memorandum" - це з розряду хвантастики. Однак рєбйата таки не зовсім збрехали. Після кількох прослуховувань можу чітко сказати, що лавметалічної "хімовщини" та "69-айщини" значно зменшилося. А деякі треки реально нагадують часи "Burning: a Wish". Відтак для мене "Bleeding the Stars" - це найкращий лонгплей гурту за останні 18 років (ех роки, тільки уявіть, 18!!!). До речі, цей альбум LP записали із новим вокалістом, який впорався зі своїм завданням, як на мене, на відмінно. Просмакувати вокальні дані тіпелка можна, наприклад, у хітярі "Mother of Doom" (пісня, яка ніби справді вирвана із вже згадуваного мною альбуму "Burning: а Wish" 2001 року. надія є/download
