У процесі підготовки традиційної річної добірки української музики, яку варто послухати, натрапив на другий номерний альбум київського гурту Пирятин і був приємно вражений. Настільки, що вирішив запостити цей реліз окремо, адже він справді вартий уваги. У порівнянні з дебютом - це мега стрибок у бік якости. Практично половина пісень альбому - реальні гітяри (Помаленьку, Цицькі, Аватар, Родіна, СМТ, Тантра - реально качають і запам'ятовуються вже із першого прослуховування). Такий power country (згідно з авторським визначенням) мені до душі. Жизнєнно, щиро, з долею іронії, гостросоціалки, патріотизму, ну, і вже очікувано з фрагментами нецензурщини, яка цього разу дуже вдало й гармонійно вплелася у тексти.
Наполегливо рекомендую!
