ShareThis

30 липня, 2023

Varmia - Nie Nas Widzę (2023), Folk/Black Metal

Польский фолк блек із смичковою лірою та козлячим рогом повертається. Varmia радує новим четвертим повноформатним релізом. Агресивно, прогресивно, екстремально і водночас мелодійно. Небанальний, тематичний альбум з використанням латиських дайн. Рекомендую.







24 липня, 2023

Rauhbein - Herz Eines Kriegers (2023), Folk Metal

Нове ім'я на німецькій фолк метал сцені. Навіть інфи якось мало про цей андеграундний ансамбль, але відомо, що вже концертує спільно з d'Artagnan і навіть з In Extremo (Міша навіть долучився вокально в одній із пісень цього релізу). Альбом добротно записаний, та і сам матеріал звучить доволі хітово, хоча рецептура суміші айріш фольку з мітельальтер роком геть банальна й передбачувана. Докинули ще трохи алко тематики та епічності в дусі Powerwolf, от і усе. Весело, бадьоро й мелодійно.


22 липня, 2023

Penumbra - Eden (2023), Symphonic Gothic Metal

Ще один несподіваний реліз - так-так, це та сама французька Penumbra із 90-х, яка залягла на дно після камбеку в 2015-му і ось тепер винирнула зі своїм п'ятим номерним повноформатником. І здається мені, він кращий, ніж попередній альбум "Era 4.0" вищезгаданого року. По першому прослуховуванню "Empty Space" - хіт. Та й решта матеріалу - хороша, добре слухаються "Neverdream", "Underworld", "Boogeyman". Доволі збалансований такий симфо готік, без надмірної модернятини і водночас не такий вже й архаїчний. Можу рекомендувати. 

18 липня, 2023

Fen - Monuments To Absence (2023), Atmospheric Post-Black Metal

Вже давно списав цих англійців на пенсію, а вони несподівано видали добротний реліз. На щастя, десь розвіялась та невнятна розмазня, якою вони страждали на кількох попоредніх альбомах. Натомість знову повернулися до атмосферного блеку з елементами пост металу, без усяких там зефірних та ембіентоподібних штучок. Чітко, напористо й мелодійно, ще й з вкрапленнями чистоголосся. Такий Fen можна і треба слухати.



17 липня, 2023

Tenhi - Valkama (2023), Dark Folk/Neofolk

Останнім часом геть нечасто трапляються мені неофолк новинки, а тут такий неочікуваний підгон. Не думав і не гадав, як то кажуть, після 12 років затишшя фіни Tenhi винирнули зі своїм новим повноформатним релізом. І здається мені, принаймні, після кількох прослуховувань, це найкраще, що в них виходило після "Kauan" 1999 року. Тривала мовчанка пішла на користь, підготували дуже файний і душевний матеріал, який чіпляє і хочеться його переслуховувати. Для себе виокремив як найкращі наступні треки 1, 3, 9 і 13.