Primordial - How It Ends (2023), Celtic Folk/Black Metal

А от і легенда ірландського металу вивалила свій, якщо не помиляюся, ювілейний десятий лонгплей. Знову ці затяжні пафосні декламування і воріор вигуки. Загалом, альбум доволі мелодійний. Не знаю, чому Primordial відносять до black metal. Його тут майже немає, а от айріш фолкіш дум присутній у великій кількості. Найбільше з усіх композицій сподобалася "Pilgrimage To The World's End" за свої душевні гітарні солячки. Рівний альбумчик, для кількох прослуховувань, але в майбутньому навряд захочеться до нього повертатися.

Myrath - Karma (2024), Progressive Oriental Metal

Довго терпів але не витримав, хочеться поділитися цим альбомом, який гуляє в мережі вже добрий місяць, а офіційна дата релізу очікується лише в лютому 2024 року. Такий собі привіт із майбутнього. Це шостий повнограй від тунісців Myrath, і я його прогнав уже добрих два десятки разів. Спочатку здавалося, що якось мало фольку, мало того самого орієнтального ізюму, але з кожним прослуховуванням альбом подобався все більше й більше. І хоч загалом прог геві не моя тема, але тут якось все так якісно, легко й майстерно звучить та ще й з хорошим аранжуванням й оркестровочками, що це все затягує, і вже після кількох прослуховувань сам підспівуєш цим симпатичним тунісцям. Ай молодці, славно порадували.

Code Orange - The Above (2023), Chaotic Hardcore/Nu-Metal/Industrial

Ну, а якщо захотілося чогось нового свіжого, молодіжного - тоді знову вирушаємо в Штати. Тут в нас п'ятий лонгплей від металкорщиків Code Orange. Доволі цікаву мішанину пропонують ці хлопці й дівчина з Піттсбурга. Тут непростий металкор, а купа всяких альтернативних, індустріальних та ню метал інфлюенцій. Десь чується Merylin Menson, десь Deftones, десь Korn і ще купа всього більш сучасного альтметалічного. Рекомендую для ознайомлення.

Heretoir - Nightsphere (2023), Post-Black Metal

Від штатівського мелоблеку в попередньому дописі плавно переходимо до європейського пост блеку. Німецький Heretoir доволі відомий колектив у цьому жанрі, хоч лопгплеями радує геть рідко. За свою сімнадцятирічну історію спромігся тепер лише на третій повнограй (парочку ЕП не беру до уваги). Та й цей новий доробок повноформатом теж можна назвати лише з натяжкою, адже із 5 треків загальним хронометражем 42хв. 2 треки є абсолютно нецікавими інструменталами. Тобто реально вартого уваги матеріалу на релізі є всього 3 треки на 25+ хвилин. Звучить усе це діло стандартно, в межах жанру, на вухо лягає легко, але нічим особливим не запам'ятовується, на жаль.

Uada - Crepuscule Natura (2023), Melodic Black Metal

Не міг пропустити четвертний лонгплей  цього симпатичного квартету. Напевно, найкращий мелоблек, який доводилося чути від американських колективів. Зазвичай, не дуже їм вдається в цьому жанрі видавати якість. Але це не стосується Uada. Тіпочки стабільно радують атмосферним матеріалом із хорошими мелодіями. І цього разу не підвели, особливо сподобалися треки 3,4 і 5.