Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Другий повноформатний реліз німців Kanonefieber переміг у номінації найкращий black metal альбом 2024 року на Metalstorm, тому гріх його тут не згадати. Не чув дебютника цих хлопців, але ця робота доволі непогана. Проста, прямолінійна, мелодійна, без особливих вивертасів. Не знаю, чи захочеться переслуховувати цей альбом у майбутньому, але слухається він легко, проте, як на мене, має дещо затягнутий загальний хронометраж.
А це справжній подаруночок для усіх шанувальників легендарної команди Anathema. Якось дивно, що цей альбом вийшов непомітно і практично не привернув увагу шанувальників вищезгаданого британського ансамблю. Weather Systems - проект одного з братів Cavanagh, а саме Даніеля та колишнього ударника Anathema Даніеля Кардосо. Такий собі ревайвл від двох Данилів. І мушу сказати, дебютний реліз цього проекту вийшов просто чудовим! Хлопці додатково запросили на вокал старого норвезького знайомого Petter-a Carlsen-a + двох дівчат, додали струнні аранжування і зіграли все в дусі пізньої Аnathema. На альбомі навіть знайшлося місце двом анафемівським баладним хітам "Untouchable" та "Are You There?" у новому прочитанні. Із геть нового репертуару мені найбільше сподобались "Take Me With You" та однойменна з назвою релізу "Ocean Without A Shore". Альбом точно заслуговує на звання The Biggest Surprise of 2024.
Випадково натрапив на крайній лонгплей німців Thanateros, які ще на початку 2000-х грали суміш готік металу з кельтським фольком. На той час то було оригінально. Але у 2019 році п'ятий лонгплей гурту геть не вразив, тому перестав за ними слідкувати. А вияляється, ці хлопці досі грають і в 2022 встигли ще одну платівочку записати, тому рекомендую ознайомитися відразу з двома альбомами 2022 та 2024 років. Обидві роботи вдалі, тексти примітивні, але музика приємна, є файні мелодії, є багато скрипки, трохи флейти і навіть арфи. Не так щоб супер хітово, але ці релізи точно кращі, ніж той, що вийшов у 2019-му. Приємного прослуховування!
Трапився мені такий маловідомий фінський мелоблек з поетичною назвою The Mist From The Mountains. У 2024-му хлопці видали свій другий лонгплей. Непогана музичка, мелодійна, у міру меланхолійна і трохи навіть епічна. От слухаєш, і віддає такою собі мунсорроувською епічністю. Але в пам'яті геть не відкладається навіть після кількох прослуховувань. Цей реліз із розряду - слухати приємно, а переслуховувати не дуже хочеться. На мій суб'єктивний смак найкращий трек - "Among the Black Waves" із купою акустики, блюзовою гітаркою й жіночим вокалом.
Вже й почав призабувати цих чудових австралійців, бо, якщо не помиляюся, минулий лонгплей, який вийшов ще у 2020 році не виправдав сподівання, ба, навіть розчарував. Але пауза у 4 роки пішла на користь. За цей час хлопцям вдалося переманити до себе вокалістку-клавішницю Alex Reade із металкор гурту Drown This City, яка, власне, й вивела музику MTS на новий рівень якости; освіжила, збадьорила пацанчиків і спрямувала у правильне русло. Усі ті джентові і прогові елементи, які зустрічалися у музиці колективу раніше, тепер зійшли нанівець, їх місце зайняв мелодійний металкор із чистими чіпляючими приспівами Alex та легкою електронікою. Проте й від деткору гурт не відійшов, тут досі є смачнющі дахозносні брейкдауни, гроули, а подекуди й скріми-шрайки від нової учасниці гурту. Як на мене, вийшов дуже міцний реліз - качовий, мелодійний і хітовий. Такий оновлений Make Them Suffer мені дуже сподобався.
