Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
А ось і підвезли порцію свіжого українського блеку. Але, на жаль, на відміну від двох своїх попередніх релізів цього разу Hate Forest не зачепив. У музичному плані надто прямолінійний матеріал вийшов. Якщо не брати до уваги текстову складову, то, як на мене, альбому бракує глибини. Дуже все просто і передбачувано цього разу, та ще й мелодійності геть мінімум. Натомість агресія, жорсткість та злість тут домінують.
Відзначу, що минулий рік був геть скупим на хороші пост рок релізи. За увесь 2024-ий, мабуть, не більше десятка послухав. Ну, а що ж нам 2025 приніс та ще принесе? Першим таким жанровим альбомом мені трапився новий доробок легендарних шотландців Mogwai. І це дуже непоганий реліз. Він витриманий у більш класичному форматі, без неочікуваних експериментів, з мінімумом електронщини і, головне, без OST-ової аморфності. Має гарні внятні мелодії, загалом спокійний, ліричний і шугейзовий. Можна брати в колекцію.
І ще трохи свіжого німецького. Зубри дойче металкору Caliban "повертаються з пекла" зі своїм -надцятим альбомом. За останні роки у складі гурту сталися деякі зміни, а саме - з команди пішов басист. На його місце взяли нового чолов'ягу, якому крім бас гітари ще й доручили чистоголосся (і от тут, на мою думку, прогадали, адже незмінний гітарист Denis Schmidt із чистим співом справлявся значно краще протягом багатьох років). А так загалом альбом непоганий, але точно не є найкращим у дискографії гурту. Після кількох прослуховувань найбільше припала до вуха єдина на платівці німецькомовна пісня "Alte Seele", ну, й "Insomnia" теж доволі примітна.
Після таких "бенгерних" релізів у попередніх постах пропоную тут ознайомитися з дещо спокійнішою але не менш мелодійною і не менш екстремальною музикою. Це другий повноформат німців Harvst, на якому вони пропонують зануритися у свій атмосферний мелодійний чорний метал. Наче й нічого особливого (відзначу лиш вдалі вкраплення чистого вокалу), ми вже чули такого багато, але реліз справді хороший, має гарні мелодії і точно вартий уваги шанувальників melodic black metal.
Не збавляємо обертів і слухаємо ще один дуже бадьорий та мелодійний реліз - швейцарці Eluveitie порадували новою роботою. Вже по синглах, які виходили раніше, було чутно, що альбом має бути файним. Так і виявилося, він справді кращий, ніж попередній "Ategnatos". Та й взагалі, як на мене, востаннє Eluveitie так чіпляв ще у 2010-му на "Everything Remains..." На новій платівці дуже гармонійно поєднали різні складові: приблекований мдм, металкор, фолк та місцями додали не зовсім типові для гурту симфонізм та урочисту епічність. Вийшло не просто качово, а й суперхітово! Ще один із плюсів - це порівняно короткий хронометраж (41хв.), а якщо ще відкинути 4 інтерлюдії, то це ще значно менше. Коротше, альбом грає вже кілька днів і поки не набридає, що є добрим знаком. Також рекомендую ознайомитися із розширеною версією альбому - це ще 3 додаткові пісні (теж дуже хороші), серед яких є метал версія акустичної "Epona". Стронг рікомендейшен!
