Stworz - U Śmierci Na Komornem (2025), Pagan Black Metal

Подобається мені цей ольштинський ванменбенд Stworz. У черговий раз не розчарував. Видає стабільно добротний паганський метал із гарними гітарними мелодіями ось вже майже 20 років. Платівочка "U Śmierci Na Komornem" не стала винятком, порадувала добрячею порцією простих душевних тремоло. У колекцію!

Storm Seeker - Set The Sails (2025), Folk Metal

А від цих німців очікував дещо кращого матеріалу. Це все ще непогано, але могло бути краще. Раніше було хітовіше і наче й звучання тяжче. У такій простецькій музиці як піратський фолк рок/метал без хітовості нема чого ловити. Тут вона трохи є, але вже не та, не чіпляє, як на минулих релізах. Втім, це легка світла музика для відпочинку, яку можна послухати на розслабоні між чимось тяжким та похмурим.

Structure - Heritage (2025), Atmospheric Doom Metal

Structure - ванменпроект екс-гітариста Officium Triste, і це, в принципі, все пояснює. На дебютному альбомі цього чолов'яги дуже подібна музика до творчості вищезгаданого колективу. Композиційно й мелодійно хороший матеріал, атмосфера теж кайфова, мені чомусь нагадала Tiamat 90-х. Загалом слухабельний атмо дум-дет із нотками фюнералу. Можна вникати.

Sowulo - Niht (2025), Neofolk/Dark Folk

Ловимо понад 50 хвилин голландського дарк фолку від гурту Sowulo. Нічна містика, прадавні язичницькі ритуали, насторожуюча, іноді навіть трохи гнітюча атмосфера, стародавні музичні інструменти та ембієнта, кінематографічна підкладка. Все це разом працює потужно, поглинає, занурює. Шанувальникам Wardruma, Heilung, Danheim і т.д. - рекомендація! 

Патриархь - Пророк Илия (2025), Black Metal

Не хочеться знову згадувати деталі розколу польського Батюшки, але течія Барфоломея показує себе більш життєздатною, ба, навіть перейменувалася в Патриархь. І мушу вам сказати, що цей крайній реліз є найкращим у творчості двох батюшок. Просто таки взірцевої якости православний doom black metal. Бездоганна якість запису, суперхітовий матеріал, хукові пасажі, класні запрошені вокалісти. Ще й зміст концептуальний - альбум розповідає про неграмотного селянина Еліаша Клімовича, так званого, пророка Іллю, який на зламі 20-х і 30-х років 20-го століття заснував свою православну секту на Підляшші із центром у ним же новоствореному поселенні Вершалин, яке проголосив єдиним святим місцем, що переживе кінець світу. Безперечно, це один із найкращих альбомів 2025 року, який цікавий як в музичному плані, так і в концептуально-історичному.

шикарний відеоряд до альбому

Sorrowful Land - Hiraeth (2025), Melodic Doom Death Metal

Нарешті цей український ванменбенд досягнув рівня зрілості. Четвертий лонгплей "Hiraeth" справді вартий уваги. І композиційно, і по якості запису тут вже пристойний матеріал, який хоч і є вторинним, але слухається доволі приємно. Не так вже й багато в нас виходить вітчизняних релізів у дум-детовому жанрі, тож пропоную ознайомитися.

Skratten - Taivatähed (2025), Folk Metal

Нашій увазі молодий естонський секстет Skratten, який минулоріч дебютував зі своїм лонгплеєм "Taivatähed", і зробив це дуже вдало. Справді якісний матеріал, якого в фолк метал жанрі в Естонії зовсім мало. Тепер Metsatoll може спати спокійно, адже нове покоління гідно продовжуватиме його справу. 

Serpents Of Pakhangba - Air And Fire (2025), Avant-Garde/Folk Metal

Безперечно, цікава авангардна платівочка. Це другий номерний повноформат від мумбайців Serpents Of Pakhangba, які експерементують із різними жанрами металу, замішуючи їх із індійським фольком, монгольским горловим співом,  трайбл музикою та сторітелінгом між піснями. Такий заміс точно не всім під силу, але ознайомитися варто. Цю музику справді можна назвати art metal.

Silence Of The Nemeta - Towards The Chimaera (2025), Atmospheric Black/Folk Metal

Ще один реліз у колекцію. Інді дебют бельгійського Silence Of The Nemeta неабияк порадував. Дуже гарну мелодійну музику маємо на "Towards The Chimaera". Скрипки, вістли, клавіши і багато акустики. Приємний ненав'язливий екстрим вокал у тандемі із чистим жіночим (можливо, єдине трохи слабке місце) гарно лягають на атмосферне гітарне жужання. Це доволі непоганий замінник Saor-у. Треба слухати!

Soaring - Soaring (2025), Post-Black Metal

Дебютний реліз від французького ванменбенда увібрав у себе всі шаблони й кліше постблекового жанру. Звучить, ну, геть хрестоматійно. Та й, в принципі, можна слухати, але навіщо, коли є Deafheaven, Harakiri for the Sky, An Autumn і т.д. Не хотілося б знецінювати працю Soaring, ну, але це геть вторинний чи навіть третинний матеріал, хоч і доволі слухабельний.

Sorgsvart - Gardar Og Grende (2025), Folk/Black/Viking Metal

Дуже приємний реліз, що нагадав мені творчість Vintersorg. Не пригадую ранні роботи початку 2000-х цього норвезького ванменбенду, але ось ця платівочка 2025 року дуже славна. Хоч має дещо сируватий запис, але матеріал цікавий. Файне поєднання чорного металу із скандинавським фольком. Ще один альбом у колекцію.

Saor - Amidst The Ruins (2025), Atmospheric Folk/Black Metal

Неочікувано найкращий альбом Saor і взагалі один з найкращих фолк метал альбомів 2025. Нарешті Andy зробив якісний звук, а не якесь атмосферне жужання. Я так довго цього чекав, і ось воно прийшло. Ще й в композиційному плані дуже порадував. Надзвичайно милозвучні, душевні мелодії приємно лоскочуть вуха. Запрошені гості на скрипкових, вістлах та жіночий вокал неабияк збагатили звучання, додали камерності, неокласичності. Дуже смачний альбум, наполегливо рекомендую всім фанатам гарної фолк метал музики. 

Sakis Tolis - Everything Comes To An End (2025), Gothic Metal

Навіть не знаю, що сказати про цей альбом Сакіса. Така собі лайт версія Rotting Christ без фолку і без скрімів. Начитування віршиків під мелодійний метал, чогось готичного тут не відчув. Воно наче й непогано, але переслуховувати геть не тягне. 

Pelican - Flickering Resonance (2025), Post-Metal

Не міг оминути крайній альбом китів пост металу. Але як виявилося, якби пропустив, то втратив би небагато. Бо цього разу у мелодійному плані геть не зачепили. Наче й все на своєму місці, згідно з канонами, все по стандартизованих молдах, а от душевності нема. Тому альбом видався якимсь пустим і нудноватим. Ех, не такого Пелікана хотілося почути.

Ramchat - Rmut (2025), Black/Pagan Metal

П'ятий номерний лонгплей від словаків Ramchat порадував більше, ніж очікувалося. У принципі, ці хлопці й раніше видавали пристойний щільний мелодійний паганський музон. А на цьому альбомі неочікувано інтегрували цимбали ще й частково записали скрипалів віденської філармонії. Вийшло дуже симпатично. Виокремлю композицію "Zapozeral Sa Do Mna Mráz", у якій майстерно переплелися пеген метал із неокласикою. Варто ознайомитися!

Rumproof - Drunken Tales (2025), Heavy/Power/Folk Metal

А як щодо порції піратського металу? Так, це ті самі угорські любителі рому зі своїм другим довгограєм. Знову весело й бадьоро, як заведено у цьому жанрі. Скрипочка нарізає, акордеончик підтримує приємні мелодії, нога притупує в такт, коротше, норм реліз, гарно слухається, навіть угорськомовна лірика вухо не ріже.

Omnium Gatherum - May The Bridges We Burn Light The Way (2025), Melodic Death Metal

Колись один із найулюбленіших фінських мдм гуртів тепер розчаровує. "May The Bridges We Burn Light The Way" геть не зачепив. Як то кажуть, в одне вухо залетів, а в інше вилетів. Нічого крім  "The Darkest City" взагалі не викликало найменшого інтересу. Якось плоско і бездушно, файні мелодії зовсім відсутні. Не таким я собі уявляв 10-ий ювілейний лонгплей OG. Розчарування.

Tołhaje - San. Historie pisane rzeką (2025), Progressive/Folk/World Music

Вже згадував тут два минулорічні релізи польського Percival Schuttenbach, які зайняли 2-е й 3-е місце у щорічному голосуванні за найкращі фолк альбоми 2025 року на порталі WIRTU@LNE GĘŚLE. Хочеться ще згадати платівку "San. Historie pisane rzeką" гурту Tołhaje, яка посіла 4-е місце у тому ж плебісциті. І справді, цікавий гурт і цікавий альбом. Слід зазначити, що цей бенд надихається фолк музикою лемків та бойків, які живуть на південному сході Польщі у Бещадах (західна частина Бескидів карпатських гір). Кожен трек альбому має прив'язку до конкретного населеного пункту вздовж річки Сян (наприклад, треки містять у своїх назвах наступне: «z Bóbrki», «z Babic», «z Iskani», «z Sanoka»). У музичному плані - це мультиінструментальний прогресивний етно фолк із джазовими імпровізаціями (що мені особисто попахують клезмером), кінематографічною атмосферою та дещицею електроніки. До речі, цей альбом став знаковим релізом для Tołhaje, бо був випущений до 25-річного ювілею колективу. Дуже зріла високоякісна робота, що надає автентичному фольклору сучасного арт звучання. Рекомендую.

Omhosten - Icy Rivers Of Hatred (2025), Atmospheric Black Metal

Ще один український бенд із жіночим скрімом. У 2022-му слухав дебютник черкаського Omhosten, і він тоді геть не сподобався. Цього разу, як мінімум, якість запису стала краща, є навіть якісь внятні мелодії, але загалом матеріал надто однотипний і рівний. Хотілося би більше експресії, душі, кульмінацій. На жаль, тут такого не виявлено. Сподіваюся, в майбутньому зможуть зробити щось більш чіпляюче і справді атмосферне.

Novembre - Words Of Indigo (2025), Progressive Gothic/Doom/Death Metal

Ще одні мамонти вилізли з-під льоду забуття із 90-х. Хоча певну стабільність підтримують - разок на 9 років альбум видають. Чесно кажучи, враховуючи такі великі часові розриви між релізами, очікував від цих італійців чогось значно кращого. А ту якесь не риба, не м'ясо. Щось гундосять понад годину, а толку мало. І наче є приємний фльор із 90-х, але усе це якийсь недоготік-недопрогресів. Бажання переслуховувати не виникло.

Novembers Doom - Major Arcana (2025), Melodic Doom/Death Metal

Нічого хорошого від цих динозаврів американського melodic doom death-у не чекав, а тому й розчарування нема. Місцями навіть доволі непогано, а саме, в повільніших композиціях із чистоголоссям, як от "The Dance", "Bleed Static" чи "Major Arcana". Це, звісно, не краще, ніж легендарні європейські готично-думові зразки, але цілком слухабельно. Ну, і загалом цей альбом точно ненайгірший у творчості Novembers Doom. А ще ND стабільно мають гарні обкладинки своїх релізів.

Nine Treasures - Seeking The Absolute (2025), Folk Metal

П'ятим номерним лонгплеєм нагадали про себе китайські монгольці Nine Treasures. Очікувано добре, без новизни, але все витримано у найкращих традиціях монгольського фолк металу. Для шанувальників далекосхідної етно екзотики - однозначний маст хев.

Mretc - Хибне Сприйняття Дійсності (2025), Atmospheric Black Metal

І знову до українського. Нашій увазі повноформатний альбом молодого гурту із Житомирщини Mretc, який виконує атмосферний чорний метал з депресивними домішками. Структурно й композиційно справді схоже на французів Nocturnal Depression, але як для дебютного індепендент релізу, то це точно годиться. Відчувається, що хлопці зможуть ще краще. Слідкуємо.

Nordblut - Heathen Path (2025), Blackened Pagan Metal

Трапився мені другий номерний альбум австрійців Nordblut, які грають доволі прямолінійний паган метал, із невигадливою ритм секцією (іноді панкушною, іноді трешметалевою), проте із харизматичною жіночкою на вокалі, яка своїми харшами тягне хлопців уперед. Не скажу, що буду переслуховувати цей реліз у майбутньому, але загалом добре записана й чітко зіграна динамічна паганська чи то вікінг музичка (бо щось там про Асгард й Берсерка згадують), з якою можна ознайомитися.

Mystic Circle - Hexenbrand 1486 (2025), Melodic Black/Death Metal

Ох, і давно ж я цей німецький бенд не слухав. Здавалося, він вже відійшов у небуття. Але як виявилося, кілька разів воскресав і нині продовжує творити. Тож варто ознайомитися із крайнім доробком легендарних німців Mystic Circle, які ще з початку 90-х пропагують свій сатанік мелодік black metal. Цього разу ще й жіночий вокал з'явився, декламування якого у купі з гітарними геві метал солячками нагадали щось із творчості Cradle of Filth. Загалом добре роздали дядьки. Із недоліків - програмовані драми, які звучать надто пластмасово як для 2025 року - з цим щось треба робити. 

My Last Promise - A Funeral Of Being (2025), Depressive/Post-Black Metal

Неочікуваний підгон депроблеку від українського ванвуменбенду My Last Promise. Звучить справді депресивно, по-жіночому пристрасно :) Дуже непоганий дебют. У перспективі ця дівчина може скласти гідну конкуренцію Sidus Atrum.

Mors Principium Est - Darkness Invisible (2025), Melodic Death Metal

Фінський морс все ще смакує. Добротний міцний мдм видали дядьки. Накидали цього разу ще симфонізму, павер метал епічності і якихось скажених бластбітів. Мелодійно, потужно, але місцями трохи сумбурно. Однак загалом альбом сподобався, можна кілька разів поганяти.

Mortui Vultus - Distant Echoes (2025), Post-Black Metal

І ще порція чорного металу з Одеси. Чесно кажучи очікував кращого, беручи до уваги позитивні відгуки про цей альбом. Так, добре звучить, добре зіграний. Як для дебютного релізу можна вважати доволі вдалим. Але бракує цьому матеріалу самобутності, аж надто нагадує творчість Drudkh. Але основний недолік, як воно часто буває - це відсутність мелодій, які б чіпляли. Наче й акустичка є, і гітарні тремоло щось там жужать, і атмосферку якусь навівають, але усе це, на жаль, якось бездушно.

Mjölner - Vargarnas Pakt (2025), Oi/Folk Rock

Легендарний шведський ванменбенд Mjölner повертається з новим релізом. Цього разу в тандемі з співачкою Naliisa йому вдалося записати напрочуд мелодійний і хітовий матеріал. Звучить дуже щиро, вуха радує скандинавський меланхолійний мелос. Для всіх шанувальників вікінг фолк року - обов'язково до ознайомлення. 

Mjölner · Vargarnas Pakt

Midnight Silence - Overgrown Paths (2025), Melodic Black Metal

Хорошого українського чорного металу багато не буває. Тому ось ще одне нове ім'я на вітчизняній сцені, хотів сказати: із дебютним альбомом але ні, бо це вже другий лонгплей львівського Midnight Silence. Як розумію, майстермайнд тут один, але він поназапрошував гестів, які долучилися до музикування на цьому релізі. І вийшло у них доволі пристойно, особливо порадувала "Master and Slaves Alight" - дуже вдала композиція, швидкісна, напориста і водночас має щемливий мелодійний хук в кульмінації. Перспективний проект, який може ще прогресувати. Будемо за ним слідкувати.

Finnway - La Corte De Los Marginados (2025), Celtic Folk/Heavy Metal/Rock

Здається, тренд на кельтський фолк метал в Іспанії не збирається спадати. Кількість гуртів у цьому жанрі постійно росте. Здавалось би, ну, що ще можна тут зіграти, чим здивувати, якщо такі гранди як Mago De Oz, Ars Amandi варяться в цій музиці вже 30 років. Не зважаючи на це, молодий колектив Finnway презентував дебютний реліз та запропонував своє бачення кельтського фолк металу. Трохи сиро, як у звучанні, так і у виконанні, але загалом непогана платівочка вийшла. Милозвучний кельтський геві метал із скрипочкою й акордеоном.

Minotaurus - Memories In The Haze (2025), Celtic Folk Metal

Старенька німецька група, яка час від часу про себе нагадує. Важко сказати, що це типовий кельтський фолк метал, бо тут нема ні скрипок, ні дудок-волинок. Більше попахує звичайним хард роком із приємними а-ля фольковими мелодіями у виконанні дуету чоловічого й жіночого вокалів. Разок-другий можна послухати, відпочити від блекових бластбітів.