Litvintroll - Czornaja Panna (2013), Folk metal

А ось і білоруські тролі нарешті прокинулися після чотирирічної сплячки. Новий альбом Litvintroll вже зібрав море позитивних відгуків. І мушу визнати, це справедливо. Більбашні тролі значно додали, подорослішали, дозріли! Бездоганний альбом вийшов! Якісний запис, майстерне зведення і хітовий матеріал, що западає в голову з першого прослуховування. На альбомі "Czornaja Panna" я почув певну есенцію білоруської фолк метал традиції (від олдових Znich, Vicious Crusade до новітніх Kamaedzitca і Дригва), а ще дещо помітні запозичення інекстремівських ходів. Це все злегка оздоблено електронними клавішами. Вуаля - майстрений альбум! Єдине, що мене напружило, це основний напружний вокал, а-ля Юрій Хой, хотілося би, щоб замість таких вокальних потуг було більше гроулу. Так було би природніше, а то під час прослуховування альбому мене постійно переслідував сєкторогазівський душок. А загалом зачот! Файний реліз від сябрів!

пасилання

Dreamtale - World Changed Forever (2013), Melodic Power Metal

Іноді хочеться перепочити від навантажуючих депресівів, прогресівіві та всіляких авангардів і тоді стане у нагоді старий добрий павер! Таким для мене виявився новий альбум фінів Dreamtale! Без усіляких там викрутасів, заковирок та інновацій - простий мелодійний power metal (іноді схожий на Nightwish зразка 2000 року, іноді на Luca Turilli, а місцями навіть на наших співвітчизників Conquest, ну, і звичайно на Stratovarius, екс-гітарист (Timo Tolkki) якого зробив зведення World Changed Forever. Відзначу безсумнівну хітовість альбому! Практично без слабких пісень! Поки що для мене це найращий реліз у даному жанрі за 2013 рік!

качнути тут

Hexvessel - Iron Marsh (2013), Psychedelic Rock/Dark Folk

Думаю, ви не забули цей хвінський неофолк колектив, який порадував нас минулого року чудовим альбумом. І ось знову чергова порція якості. Правда, цього разу Hexvessel практично відійшов від фолку, а ось доля психоделічного року значно зросла. Душок 70-х ще більше відчутний, ніж на попереднику. Iron Marsh - суператмосферний і камерний альбом. Слухається на раз-два. Дуже рекомендую!

сцилка

Trail Of Tears - Oscillation (2013), Symphonic Gothic Metal

Про Trail of Tears хочеться сказати "гурт знайомий з дитинства", бо ще у далекому 1998 році я ознайомився з творчістю цих норвежців і високо закотував їх дебютний альбум "Disclosure in Red". Це одна з небагатьох груп, яка може позмагатися в стабільності. Без експериментів, без авангарду вони гнуть свою лінію сімхвонік готік дум дезу з приблекованими елементами. На жаль, настає кінець навіть такій мегостабільності. У повідомленні на офф сторінці групи у хвейсбуці йдеться про те, що Trail of Tears дякує усім своїм хванам, які слухали їх впродовж останніх 17 років і випускає останній альбум "Коливання" як прощальне мегомерсі і хваревелл усім поціновувачам творчості гурту. Дуже шкода, мені буде не вистачати їх, бо вважаю Trail of Tears одним із зачинателів жанру разом із Tristania, Macbeth, Penumbra та ранні Within Temptation. Ну, що ж настав час почути лебедину пісню норвезької легенди готік-думу.Ех...

качнути тут з двома бонусами!: http://rusfolder.com/36190857 

Angizia - Des Winters Finsterer Gesell (2013), Avant-Garde Metal

А ось вам і вишуканий Великодній дарунок! Думаю, можна і не нагадувати про унікальність, оригінальність та неповторність цієї австрійської групи, бо поціновувачам її творчості це давно відомо, а ті, хто вперше ознайомилися з музикою Angizia, прослухавши сьомий номерний альбум Des Winters Finsterer Gesell, і самі це відразу зрозуміли. Новий диск Angizia вийшов ще в першій половині березня, а я лише зараз спромігся написати кілька слів, бо все ніяк не міг толком повникати у це нове творіння. Angizia - один з небагатьох гуртів, музику якого не можу слухати фоном, тут треба реально вникати. Та й взагалі рецензувати музику цього гурту вкрай тяжко - тут є лише 2 варіанти: або визнати геніальність автора і писати хвалебні оди музикантам, або просто зізнатися, що ти є лєляк, який нічого не смислить у високопрофесійній музиці. Ось і все. Ну, оскільки лєляком я себе якось не дуже хочу називати, тому скажу, що альбум - чудовий! Як завше повен експресії, театралу, динаміки, мелодики, до того ж звучання знову потяжчало - жужача гітарка і козлячі скріми повернулися, подекуди музика зривається майже в бластбіти. Тому можна сказати, що новий альбом чимось нагадує ранні роботи гурту та є однозначно важчим за звучанням від двох своїх попередників. Ще один цікавий факт - за моїми спостереженнями лейтмотивом всього альбому є видатна серенада в D minor Франца Шуберта, мелодія якої простежується у кількох композиціях альбому (оригінальне звучання для порівняння ось вам). Ось така от данина гурту своєму видатному співвітчизнику - геніальному австрійському композитору. А ще традиційно Хаас написав до нового альбому лібретто. Цього разу дія відбувається у мальовничих зимових Альпах. Згідно прес-релізу в основі лібретто - гостросюжетний трилер, у якому є і смерть, і вбивство, і просто гарні пейзажі. Заздрю тим, хто може слухаючи альбом, відразу зрозуміти зміст німецьких текстів. Певно, це реальне відчуття музичної вистави.

Отож слухаємо і вникаємо тут