А
ось вам і вишуканий Великодній дарунок! Думаю, можна і не нагадувати про
унікальність, оригінальність та неповторність цієї австрійської групи, бо
поціновувачам її творчості це давно відомо, а ті, хто вперше ознайомилися з
музикою Angizia, прослухавши сьомий номерний альбум Des Winters Finsterer
Gesell, і самі це відразу зрозуміли. Новий диск Angizia вийшов ще в першій половині
березня, а я лише зараз спромігся написати кілька слів, бо все ніяк не міг
толком повникати у це нове творіння. Angizia - один з небагатьох гуртів, музику
якого не можу слухати фоном, тут треба реально вникати. Та й взагалі
рецензувати музику цього гурту вкрай тяжко - тут є лише 2 варіанти: або визнати
геніальність автора і писати хвалебні оди музикантам, або просто зізнатися, що
ти є лєляк, який нічого не смислить у високопрофесійній музиці. Ось і все. Ну,
оскільки лєляком я себе якось не дуже хочу називати, тому скажу, що альбум -
чудовий! Як завше повен експресії, театралу, динаміки, мелодики, до того ж
звучання знову потяжчало - жужача гітарка і козлячі скріми повернулися,
подекуди музика зривається майже в бластбіти. Тому можна сказати, що новий альбом
чимось нагадує ранні роботи гурту та є однозначно важчим за звучанням від двох
своїх попередників. Ще один цікавий факт - за моїми спостереженнями лейтмотивом
всього альбому є видатна серенада в D minor Франца Шуберта, мелодія якої
простежується у кількох композиціях альбому (оригінальне звучання для
порівняння ось вам). Ось така от данина гурту своєму
видатному співвітчизнику - геніальному австрійському композитору. А ще
традиційно Хаас написав до нового альбому лібретто. Цього разу дія відбувається
у мальовничих зимових Альпах. Згідно прес-релізу в основі лібретто -
гостросюжетний трилер, у якому є і смерть, і вбивство, і просто гарні пейзажі.
Заздрю тим, хто може слухаючи альбом, відразу зрозуміти зміст німецьких
текстів. Певно, це реальне відчуття музичної вистави.
Отож слухаємо і вникаємо тут
Немає коментарів :
Дописати коментар