Satyricon - Satyricon (2013), Black Metal

Ой, не той Satyricon, ой вже не той! Нє, ну ясно, що Nemesis Divina зразка 1996 року годі було й чекати, але ж могли зпродукувати щось в дусі поереднього The age of Nero. Здулися рєбята, це вже не блек, а якийсь монотонний депресів рок з бластбітами. І звучання якесь приглушено пластмасове, совсєм нє мйод! Тут треба або прєкрощать це непідібство, або щось радикально міняти. Для прикладу, було би дуже неплохо, якби наступний альбум Satyr-a звучав як трек нумер 5 Phoenix, який вирізняється новизною і зрілістю на загальному нудному тлі нового релізу норвезької блек лєгєнди.

качаємо для ознайомлення

Turisas - Turisas2013 (2013), Progressive Folk Metal

Щось я вже й почав підзабувати цей колись дуже бодрий і епічний колектив. Аж тут на тобі - свєжайший палучай!І сказати, що Turisas змінився - то сказати нічого. Гарячі хвінські парубки докорінно змінили своє звучання. Такого повороту, певно, не очікував ніхто. Але не зважаючи на плювотиння старих хвенів гурту на цей новий доробок, нє побоюсь заперечити і ствердно заявити, що Turisas2013 (дуже оригінальна назва) є супер вдалим альбомом, на якому поєднано безліч напрямків, відтінків, стилів і т.д. Відзначу 2 найразючиші зміни: по-перше, у записі цього диску взяв участь цілий оркестр, по-друге, домінуючими і основними тепер є чисті вокали. До того ж фолькова складова стала значно слабкішою, однак музика Turisas збагатилася іншими штучками-дрючками. Важко це все загнати у якісь конкретні музичні межі. Але найвідчутнішим є вплив лєгєндарних Bal-Sagoth (від цього гурту тут дух бойової епічності та певна прогресивність); ще дуже подивувало мене вдале вкраплення ретро сімфорокових мотивів а-ля Queen, крім того на альбомі також присутні елементи блюзу, гевві, трешу і навіть клезмеру -ібілдіть не встать. Коротше, музична палітра, ну, дуууже барвиста, і думаю, кожен для себе знайде в ній щось вкуснєнькоє. Бон апеті, шанівні мої!

сцилочко тут

God Is An Astronaut - Origins (2013), Post-Rock

Ледь не прогавив новєйший альбом "астронавтів". Лєгєнда дала о сюбє знать зненацька. Але що я вам хочу сказати, що очінь і очінь трудно зара живеться лєгєнді, бо молоді мілікосіси вже дуже наступають на п'яти, а деякі вже й носки відтіптують. Я маю на увазі, що здивувати і зачепити зараз якісним пост роком дуже складно, навіть такій легенді якою є God is an Astronaut. Ну, то шо зрештою являє собою цей новий альбом?! А я вам скажу так - то є поєднання ембіентності та дрім попу від M83 з єлектронно-інструментальним пост роком 65daysofstatic + спейсовий антураж. Ось таке особисто в мене склалося враження після кількох прослуховувань Origins. Ну, той ліпше вам самим послухати і погодитися чи не погодитися зі мнов.

П.С.: четвертий трек - хітяра.

посилання

Pelican - Forever Becoming (2013), Post-Metal/Rock

На днях мій плаєр вмер, і останнім на ньому звучав новий альбум Пелікана! Але сьогодні сталося чудо - музичний девайс воскрес і дав мені можливість знову насолоджуватися музікою! "Forever becoming", 5-ий номерний альбом цих видатних іллінойських музикантів, приємно порадував. Не так щоб супермега, але доволі рівний та приємний альбум. Однозначно можна сказати, що Пелікан пом'якшав, він вже не такий жорсткий та брудний. Пост рок складова значно зросла, та і мелодики стало більше. Найсильнішими треками для мене виявилися Deny the Absolute, Threnody та Perpetual Dawn. Коротше, є ще в Пелікана яйця, рано йому йти на пенсію.

оцінити тут

65daysofstatic — Wild Light (2013) / post-rock, electronic

Опа! А ось і новий альбум від мейбішівілівських кумирів! Хітів зразка Radioprotector я на ньому не почув, на жаль, але всеодно "Дике світло" порадувало якісним матеріалом. Загалом відчутний ще більший крен в сторону електронщини, проте й пост року теж вистачає.

Качаємо, вникаємо

Anneke Van Giersbergen - Drive (2013), Atmospheric/Melodic Rock

Талант є талант. Це я про новий альбум видатної рок/метал діви Anneke Van Giersbergen, яка в черговий раз довела свою профпридатність та високу майстерність. Звісно, ми можемо згадати заслуги цієї чарівної жіночки в контексті творчості The Gathering, однак не будемо ностальгувати, бо Anneke й нині звучить дуже привабливо і цікаво. Ще в 2007 році, коли вона покинула легендарну doom metal групу та створила власний проект Agua de Annique, думаю, майже ніхто не сумнівався, що така талановита ісібистість не пропаде. Anneke випустила 3 альбоми під вивіскою Agua de Annique, в які ввійшли пісні написані нею ще за часів співпраці з The Gathering але через певні обставини так і не потрапили на релізи дум команди. А в 2012 році голандська співачка перейменовує свій проект і називає його власним іменем. Разом з назвою змінилася й музична складова. Якщо Agua de Annique була більше ліричною, атмосферною, я би навіть сказав, певною мірою етеріальною, то з 2012 року Anneke почала звучати мейнстрімово, пропонуючи слухачам мелодичний рок з певною долею атмосферіку. Але як би не мінялася музика цієї легендарної співачки, вона завше чимось чіпляє, приваблює. Ось і свіженький "Drive" не став винятком. Альбом слухається дуже легко і невимушено. І не потрібно тут шукати складних соло пасажів чи прогресивних штучок, просто увімкніть патіфон і насолоджуйтеся приємним хітовим мелодійним роком!

інджойте і буде вам радість

П.С.: і вже 23 листопада фани зможуть відвідати сольний концерт Anneke в Києві та зацінити воочіє легендарну метал діву.

Autumnblaze - Every Sun Is Fragile (2013), Melancholic Dark Metal/Rock

Один із найочікуваніших мною альбомів осені! Autumnblaze для мене особлива команда, яка стоїть і творить якось осторонь від усіх; має своє унікальне звучання та атмосферу. Та й вокальні дані Маркуса Балтеса теж важко сплутати з іншими. Ось і цього разу німці порадували своїм меланхолічним металом з мега осіннім настроєм. Реліз відбувся дуже доречно у часовому плані. Осінь в розпалі - музика "Осіннього полум'я" в темі! Є тут і депресивні нотки, і елементи шугейзінгу, і навіть скрімові вокали. Тому як старі, так і нові фани гурту повинні оцінити цей чудовий альбом. Приємного вам прослуховування і насолодження якісною осінньою музичкою. посилання на альбом

Empyrium - Into The Pantheon [live] (2013), Dark/Symphonic Folk Metal

Зроблю виняток і трохи пропіарю новий лайвовий альбом Empyrium. Чомусь думав, що цей видатний гурт вже давно відійшов у небуття, адже останній номерний реліз датований далеким 2002 роком. Але виявляється, що німці й досі грають і до того ж планують випустити нарешті новий повноцінний альбум. А поки вашій увазі пропоную перший офіційний концертний ЦД гурту, який був записаний під час виступу Empyrium на Wave Gotik Treffen у 2011 році, але лише тепер виданий та є доступним широкому загалу. Окрім відомих хітяр альбом також містить дві абсолютно нові пісні "The Days Before the Fall" та "Dead Winter Ways". Ще один цікавий хвакт - це спеціально запрошені музиканти, а саме: Fursy Teyssier (Les Discrets) виконує деякі партії басу, а Neige (Alcest) та Jochen Stock (Angizia) - акустичної гітари.

Всім емпіріумським хванам смакувати!!!
посилання

Donis - Bars Bars (2013), Neofolk/Post-folk

А чи доводилося вам раніше слухати литовський неофолк?! От і я відразу теж не пригадаю. Окрім знатної фолк-рок хформації Atalyja більш нічого литовського відразу не можу пригадати. Тому неабияким відкриттям для мене став новий альбом (як виявилося пізніше 10 номерний) литовського композитора Донатаса Бієлькаускаса. І як це я міг пропустити творчість цієї талановитої людини? Правда, дещо ознайомившися з історією Donis, виявилося, що спочатку Донатас тяжів більше до електронної музики і лише з часом прийшов до живого звучання з використанням великої кількості етнічних існтрументів. Але не будемо заглиблюватися в історію, ліпше перейдімо до свіжачка "Bars Bars". Як повідомляє прес-реліз Donis-a, до записання нового альбома Донатас вперше залучив свого малолітнього (7 років) сина, який виграє на перкусіях та якихось глиняних трубках. Правда, цього разу проігнорував свою дружину, яка на попередніх релізах виконувала жіночі вокальні партії. Але й без неї альбом просто зачаровує. Це дуже спокійна, гармонійна і надзвичайно мелодична музика. Литовський сімейний неофолк чіпляє. Дуже рекомендую.

сцилочка тут

Jesu - 2013 Every Day I Get Closer To The Light From Which I Came / Ambient / Drone / Experimental / Post-Rock / Shoegazing

Цього разу британці Jesu не здивували, але й не розчарували. Знову маємо чудову порцію тягучого гіпнотизуючого музичного полотна. Це якийсь магнетизм, чіпляє і не відпускає. Хтось називає їх музику дроном, хтось ембіентом, а деякі - й пост металом. Я би охарактеризував свіжий альбум як лайтово присладжований пост рок з дрім-поп вокалами. Ну, зрештою немає різниці як його називати. Це просто приємна і ненапружна музичка для відпочинку.

Зазнаємо втіхи

Vàli - Stein Og Bark (2013), Dark Folk

Vali - фольковий ванмен проджект гітариста норвезької дум метал групи Skumring, який був заснований ще в далекому 2003 році. Після демки 2004 року було довге затишшя, і лише тепер музикант спромігся випустити свій перший повноцінний реліз. До участі в альбомі залучив ще кількох колєг, які грають на скрипці, флейті, віолончелі, а також вокалістку Skumring. І я вам скажу, що результат вийшов дуже смачним, давненько я не чув такого якісного мелодійного дарк фолку. For all Empyrium fans - must have!!! Вері лірік енд роментік мюзік!

качаємо

In Extremo - Kunstraub (2013), Folk/Medieval Metal

Не хотів поспішати з висновками, тому й не писав так довго про вихід у світ нового альбому In Extremo. Прослухав його багато разів, переварив, так сказати, і нарешті дозрів зі своєю оцінкою щодо даного релізу. Отже, якщо коротко - то "Жертва мистецтва" - слабкий альбум, як не прикро це визнавати. Маючи гіркий досвід із завищеними очікуваннями і, як наслідок, великими розчаруваннями, у даному випадку великих надій на суперякість не покладав, можливо, тому й сильного розчарування не відчув. Але після першого прослуховування був неприємно вражений, бо із 12 треків у пам'яті лишився тільки сингловий Feuertaufe, який передував виходу альбому. Аж ніяк не очікував, що ця пісня буде однією з найхітовіших, бо дуже вона примітивна. Та виявилося, що й інші треки не кращі. Тут копнемо глибше: в усіх піснях альбому (а сутрктура в них фактично однакова), як на мене цікавою (мається на увазі у мелодійному плані, а також у плані певної непербачуваності) є лише програш, який передує останньому приспіву. Основні ж запили заспівів та мелодії приспівів доволі одноманітні і бездушні якісь. Композиторська майстерність In Extremo виявилася програшною в порівнянні з народним середньовічним авторством. На жаль, група остаточно скотилася в, так званий, мейнстрім. "Kunstraub" (певно, не даремно мені постійно хочеться написати Кunsttaub - "пусте мистецтво") став першим альбомом In Extremo, на якому особисто я не почув жодної середньовічної мелодії, тому з опису жанру однозначно можна викинути medieval, а натомість додати "гітарно-волиночна трясовина", як хтось влучно охарактеризував цей альбом на metalarea. Після такої порції критики додам трохи оптимізму, все ж таки, не будемо однобоко судити. Певно, група змінила орієнтири, пріоритети, які тепер спрямовані на здобуття ще більшої популярності. І щось мені підказує, що на весняному концерті в Києві вони зберуть ще більше людей, ніж восени 2011 року. Бо така музика наживо качає, легко сприймається і все ж таки має, хоч і доволі примітивну, але хітовість.

Найкращі треки на альбумі: Gaukler, Lebemann, Die Beute та вищезгаданий Feuertaufe. увесь альбум тут

Alma Eterna - Siempre Libres (2013), Folk Heavy Metal

А ось вам трохи екзотіка! Презентую нове ім'я - Alma Eterna - це південноамериканський гурт із Болівії. Щоправда, не багатьом він буде до душі, а лише тим, хто хванатує від ретро гевві та істинним любителям і колекціонерам рідкісного фолку. Ритм секція та гітарне звучання чимось нагадують Iron Maiden зразка 80-х, але то таке, головне, що найкраще прописані фолк існтрументи, і вони фактично в кожній пісні грають домінуючу роль. Отже, любителі сампоні та кєни на гевві метал підкладці нє прахадітє мімо, решта - дасвіданья!

качнути й ознайомитися з екзотікою тут

Craving - At Dawn (2013), Melodic Death/Black/Folk Metal

Ну, а якщо скучили за чимось бадьореньким, то цей реліз для вас. Другий номерний альбом від німецького Craving порадує напором, енергією, шквальними бластбітами, ліричними акустичними гітарними вставками і лірикою на трьох мовах: російською, англійською та німецькою. Івану Чєртову (емігранту з Піцєра) і Ко. вдалося перевершити свій минулорічний дебютник, який, до слова, теж був дуже хорошим. На додачу приємним бонус треком є кавер-пародія на цьогорічний хіт-переможець Євробачення "Only Teardrops" данської співачки Еммелі де Форест. увесь альбом скачати тут

Ellende - Ellende (2013), Post-Black Metal

Юх-юх-юююх! Ось вона, мегаякість! Ну, нарешті! Однозначно в топ року! Дарма, що більше місяця ігнорував цей альбом, бо сплутав назву із французьким ембіент-неокласік бендом Elend. А як виявилося, австрійський Ellende це вам не Elend і ніякий не ємбієнт, а от неокласіка тут дуууже багато, да такого, що аж за душу бере.Ех! Будучи хвактично ван мен проджектом нєкого Лукаса Гоша, який залучив до запису альбому скрипічне тріо: скрипку, віолу, віолончель, Ellende презентує нам смачнючий шматок пост блеку з депресивними нотками, повністю закутаного в неокласичну струнну оболонку з камерним звучанням. Кристалічно чисто, чітко і виразно, без шугейзінгової каші. Цілих 43 хвилини бомбезної якості!!! Стронглі рікомендид бай мі! Качати і хванатувати всім!!!

забрати альбум тут

MacAllister Project - Profecias De Un Nuevo Mundo (2013), Heavy/Power/Folk Metal/Rock

А ось вам другий номерний опус від екс-учасників нєбєзізвєсного Saurom Lamderth. Ну, можна лише похвалити Джона і Франка, які удвох лупашать не гірше, ніж раніше колєктів із 5 осіб. Добре, що проект не виявився одноальбомним, і хлопці продовжують творити. Рекомендую цей реліз всім поціновувачам Saurom, Saurom Lamderth, Mago de Oz, Ars Amandi та й іспанського folk power загалом.

P.S.: сюрпризом йде бонусний трек - кавер на саундтрекову пісню "Джанго" із минулорічного спагетті вестерна "Джанго вільний".

Отже, не напружуємося й інджоїмо лайт спеніш мюзік

Harpyie - Willkommen im Licht (2013), Folk Metal

А цю групу я приберіг для вас ще з минулого року.Зустрічайте нове ім'я - Harpyie. І знову medieval, і знову Німеччина. Їх дебютник 2012 року видався мені не зовсім досконалим і відшліфованим, тому й не писав вам про нього. Але за рік хлопці явно додали: як в плані якості звучання, так і в плані якості самого музичного матеріалу. "Черговий клон In Extremo", напевно, подумаєте ви. Але це не так, ну, хіба що волинки й дудки їх творчість об'єднують. А вокальні партії особисто мені більше нагадують Saltatio Mortis і Morgenstern. А ще в Harpyie є чудова скрипачка із колись знатної Finisterra, яка, хоч і в годах уже бабйонка, але, судячи з кліпів, зажигає ще, дай Боже, та й партії скрипки в неї доволі цікаві. Зміна барабанщика теж пішла на користь. Однозначно новий драмер вніс свіжості і додав більше качу. Та й взагалі, здається, Harpyie знайшли своє обличчя серед тонн подібних одна на одну medieval metal групп. Я би охарактеризував стиль цих німців не просто folk metal, а nu medieval metal, або ще влучніше - modern medieval metal core. Ну, сподіваюся, заінтругував вас такими стилістичними термінами, тому негаймо часу - впєрьйод! альбум тут

Mael Mórdha - Damned When Dead (2013), Folk/Doom Metal

А оcь ці тіпки ще жодного разу не підвели, ну, просто красавці! Таких ні з ким не сплутати! От і на своєму четвертому номерному альбомі знову нам видають шикарну суміш традішнл думу з постметалевими рифами. А делікатна ненав'язлива айріш флейточка все це діло прикрашає гарними мелодичними мотивами. Епічно, потужно і мелодійно! Думаю, заслужено можна віднести цей реліз в топ десятку дум метал альбомів 2013 року.

Насолоджуйтеся