Не хотів
поспішати з передчасними висновками, тому переслухав новий альбом Mournful Gust
кілька разів та почекав певний час для переосмислення. Відразу скажу, що
підходив до ознайомлення з цим релізом без особливих завищених очікувань, тому,
сподіваюся, що моя рецензія буде об'єктивною. Скажу відразу прамо - новий
доробок не перевершив The Frankness Eve п'ятирічної давності. Ні, ну, звичайно
є хороші речі й на For all the Sins, наприклад, синглова відкривачка Sleeping
with my name або драконіаноподібна Until I'm bright, але загалом ця робота, на
мою думку, слабша. За п'ять років можна було й кращий матеріал накопити. Так,
наприклад, Keep me safe from the emptiness взагалі якось випадає із загальної
музичної канви, таке враження, що цей нуднуватий фюнералоподібний трек взятий
із нєізданного матеріалу проекту Autumnia. Непогані есперименти з жіночим
бек-вокалом вдалися в композиціях This Drama will be the last та Your white
dress, але знову ж таки, в емоційно-мелодичному плані ці треки програють
альбому 2008 року. Кульмінацією платівки є Let the music cry, на якій Влад
показує різномаїття відтінків свого чистоголосого потенціалу. Фінальним треком
є кавер на Rainbow eyes славетного R.J. Dio (доволі вдала спроба), очевидно,
Шахін так проникся талантом цього дядька, що створив Words of farewell
(найексперементальніший трек у контексті стандартної творчості Mournful Gust) у
подібному ключі. Отже, якщо це і був натяк на "модель нового відінєя того,
що прінято називать doom/death metal", яка із прес-релізних слів самого
Шахіна мала би нас удівіть, то цього не сталося. Mournful Gust видав доволі
цілісний професіональний реліз у своїх кращих традиціях, з дещицею новизни але
без кардинальних новаторських експериментів. Ну,й на тому дяка їм.
слухаємо, складаємо своє ісібісте враження
кліп-новела в чотирьох частинах на сингловий Sleeping with my name для тих, хто ще не бачив
Немає коментарів :
Дописати коментар