Ніколи не був
великим поціновувачем Arch Enemy, але новий ювілейний 10-ий номерний альбум
такої знакової групи ігнорувати не можна. Тим паче що як у складі, так і в
музиці колективу сталися певні зміни. Зазначимо відразу, що тьотя
Анжела пішла у декретну відпустку, а на її місце шведські хлопці взяли
тьолочку памаложе і пашустрєє - Алісу із канадського цеху The Agonist.
Власне, саме її вокал грає основну роль екстремальності в новому матеріалі
War Eternal, бо сама ж музична складова значно пом'якшала та стала
мелодичнішою. На додачу ще й з'явилися нотки симхвонізму, що, до речі,
відкриває новий шлях для подальших експериментів. Правда, в деяких треках
констатую зловживання хеві запилами, що не є харашо лічно асабисто для
мого смаку. А загалом, альбом можна назвати вдалим. На металхворумах навіть
побутує думка, що це найліпший реліз гурту за останні 14 років, після
того як з команди пішов перший вокаліст Йохан Лііва.
кліпєц на заголовну пісню альбуму
прілогаєцца
Немає коментарів :
Дописати коментар