Останнім
часом помітив у собі трєпєтность отношенія до мелодік death-doom з олдскульним
звучанням. Ностальгічні чувства так і нахлинають. Як же добре відчути себе
років на 10-15 маложе! Білоруському гурту Diathra cвоїм третім номерним вдалося
знову нагадати мені про цю мою слабінку та змусити задуматися о билой мєтал
юності маєй. Врємйа біжить, усе міняється, а прихильність до класичного б'юті
енд біст з неспішним ритмом та гарною мелодикою лишається. Я, як ті пєнсіонєри,
шо будучи до конца вєрними ідєалам марксизму-лєнінізму, щовиборів голосують за
комуняк. Не зраджуємо традиціям :). Ну, а по альбуму особливо й нічого додати.
Класіка, з легким нальйотом сімхвонік і, ну, зовсім невагомим запахом
прогресіву.
Немає коментарів :
Дописати коментар