ShareThis

05 травня, 2017

Znich - Čorny Simval (2017), Pagan/Folk Metal

Із білоруською командою Znich у мене пов'язані лише приємні теплі спогади. А перше очне знайомство із цією командою відбулося, здається, ще у далекому 1999 році під час концерту із серії The Great Commandment у "зеленому театрі" київського Гідропарку, на якому Znich був заявлений одним із закордонних хедлайнерів. Ото тоді був треш і угар! Досі в пам'яті свіжі спогади про ті піднесені та захоплені враження від концерту усіх присутніх металхедів, одна частина з яких (ті, що більш тверезі) по завершенню їдучи з Гідропарку в метро на правий берег, із вигуками "раскачаєм етот мір" намагалися розгойдати вагон потяга метро, а інша (менша твереза) просто ригала у вагоні, поширюючи ароматний запах прокисшого олів'є зі спиртячним угаром та шокуючи усіх необачних звичайних пасажирів, яким не пощастило потрапити у той вагон. Ех, були ж часи! А тепер Znich зовсім не приїздить у Київ. А від виходу попереднього альбому гурту минуло аж 6 років. Але як виявилося,  справжня легенда та основоположник білоруського фолк металу ще в строю! І нині гурт Алеся Таболіча вирішив порадувати своїх вірних фанів новим п'ятим номерним альбомом "Чорний символ". І ця робота справді видалася славною. Нарешті Znich знайшов своє нове звучання та адаптувався до сьогодення. Пам'ятаю ті не дуже вдалі спроби у 2011 році на релізі "Мроя", коли хлопці дещо відсторонилися від активного використання етнічних інструментів та намагалися впровадити більше клавішних. Так ось тепер вони знайшли золотий баланс. На новій платівці все досить гармонійно і зважено. Є традиційний гроул, гітарний кач, достатня кількість фолькових дуділок-свистілок, а також грамотне застосування електроніки. А ще, це, напевно, найкращий за звучанням реліз гурту за всі роки. Присутні тут і безперечні хітяри як "Asviatsi", "Zorka", "Ne znikai", які чіпляють вже з першого прослуховування. зацінити/download

відео на синглову "Дунаю"

1 коментар :

  1. Приємно бачити ще одну банду з білоруською латинкою в назвах. Звучать приємно, хоча титульній пісні з посту притаманна та риса фолк-роцку, яку я якраз не дуже люблю: під десяту хвилину (образно) прослуховування починає відчуватись певна одноманітність. Однак звучать прыгожа, треба ще послухати.

    ВідповістиВидалити