Навмисно очікував, поки трохи "поуляжуцця страсті" навколо нового дванадцятого номерного альбуму COF, що був злитий в мережу ще за 2 місяці до офіційної дати релізу, яка відбулася 22 вересня. Ну, що ж, врешті страсті уляглись, і спробую об'єктивно охарактеризувати цей лонгплєй міровой лєгєнди сімфо блеку. Після з десяток прослуховувань за останні два дні зрозумів, що альбум, як то кажуть, зірок з неба не хапає, але й не є провальним. Однак слід зазначити, що підходив до ознайомлення з цим альбумом із дещо завищеними очікуваннями, адже раніше повівся на відеокліпний сингл, котрий зав'язав інтригу та вселив надію, що COF знову запишуть щось на кшталт "Midian". Однак розчарування постігло мєня, бо немає тут "ні мідіана, ні навіть нємфітаміна". Так, знову є чисельні хорали, знову фемального вокалу багато, та навіть в одній пісні знову заспівала Liv Kristine. Та й від тупорилого бластбітного рубілова, що спостерігался на альбумах протягом останнього десятиліття (виняток "Hammer of the Witches), група теж відійшла. Але є очевидна нестача якісної мелодики та хітовості. І це печаль. Зі всього альбуму можу виділити лише три треки: 2, 5 і 9. Всі інші не шлак, але й супер приємно-естетичної цінності для вух не несуть. Отже, підсумовуючи, зазначу, що нинішній реліз, хоч і далекий від "золотих" платівок COF, але є однозначно кращим, ніж уся та долбйожка від "годспіда до мантікори", водночас є підозра, що це крок назад у порівнянні з попереднім "молотом відьом", який був справжнім відродженням та свіжим ковтком якости після довготривалого тупцювання на тухлому місці. P.S.: і на додачу - альбум аж геть переповнений відвертими "айронмейденівськими" хеві метал фрагментами. Погано? Ні, але навіщо? розібратися/download
багатообіцяючий сингловий відос
Немає коментарів :
Дописати коментар