Celestial Season - Mysterium I (2022), Melodic Doom/Death Metal

Думав, після двадцятирічного мовчання у 2020 нідерландці СS зробили одноразовий камбек, щоб видати накопичене і знову щезнути. Але виявилося, що ні, гурт продовжує творити і нещодавно видав свіженький реліз для всіх олдскул шанувальників. Дууууже канонічно вийшло, ні додати, ні відняти, як то кажуть. Звук зробили кращим, ніж попереднього разу, проте саме композиторство здається скучноватим. Все ж таки, не вистачає хітовості, та й мелодика якась прохідна. 1,5 і 7 треки привертають увагу, решта все пролітає повз. Але ознайомитися рекомендую.

Russian Circles - Gnosis (2022), Post-Rock/Post-Metal/Instrumental

Ще один неочікуваний, але приємний реліз. Нарешті "кацапські кола" повернулися до старого доброго формату. "Gnosis" мені нагадав ранню творчість гурту як в емоційному, так і структурному плані. Мабуть, для мене це найкращий альбум колективу із усіх робіт, які виходили після "Geneva" 2009. Єдиний недолік - це якесь трохи рідке звучання гітар, раніше вони були жирнішими і насиченішими. Але матеріал хороший, мелодизм радує.

ох, і відео вдалося

Lacrimas Profundere - How To Shroud Yourself With Night (2022), Gothic Metal

Неочікуваний підгон від Lacrimas Profundere. Якраз файно для входу в осінь. І дуже приємно, що не розчарували в контексті своєї теперішньої творчості. Все ж таки, новий вокаліст пішов гурту на користь. Мексиканець ще на попередньому альбумі дав зрозуміти, що цей пацієнт ще живий. І тепер можемо впевнено говорити, що йому вдалося реанімувати ансамбль до рівня "Burning: A Wish". Можливо, тепер тут трохи менше меланхолії і такої легенької депресії, але альбум всеодно вийшов доволі хорошим. Особливо його перша частина - заходить на ура. Є хітовість, є агресія, є приємні мелодії. Коротше, LP ще тримається на плаву.

Arch Enemy - Deceivers (2022), Melodic Death Metal

Алісса і старпери повертаються після майже п'ятирічного мовчання і презентують новий дванадцятий номерний альбум Arch Enemy. Певні висновки про цей реліз вже можна було зробити за кількома відеорядами, які передували виходу цієї платівки. Можу точно стверджувати, що ця робота краща, ніж попередня, датована 2017-им роком. Мелодії приємніші, порожніх геві запилів практично немає, ну, і вокал Алліси, як завше, на висоті. На топ року, мабуть, не тягне, але альбум непоганий. Рекомендую послухати.

Amon Amarth - The Great Heathen Army (2022), Melodic Death Metal

Непоганий підгончик від шведських дідів жанру. Щоправда, зауважу, що після першого прослуховування геть не зачепило - здалося все однією довгою піснею. Але вже після другого прогону почали вирізнятися яскраві треки, врешті до таких віднесу наступні номери: 3, 5, 6, 8 і 9. Отже, можна сказати, що половина альбому точно добротна. Слухаємо.

Manntra - Kreatura (2022), Industrial Folk Metal

Від хорватів Manntra завжди чекаєш якісних хітових бойовичків. Зрадів, коли побачив новий реліз, бо не очікував його виходу в цьому році. Після першого прослуховування дещо розчарувався, бо не виявив реальних суперхітів на зразок "Oyka", "Yelena" чи "Ori Ori", але вже після другого і наступного прогону, все ж таки, можна сказати, що хітовість є. Просто роль фольк інструментів фактично зведена до мінімуму, натомість електронщина та "індустріалізація" прогресують, що місцями навіть "рамштайнівщиною" повіяло. Гурт геть відійшов від текстів рідною мовою, що не є гуд, як я вже зазначав у рецензії на минулий альбом. Проте прогрес на ринку Німеччини змушує хорватський ансмабль додавати більше німецькомовної лірики (на альбомі вже аж 3 треки  з фрагментами німецької). І вже традиційно на релізі є один колабораційний баладний трек із другом-покровителем Мішою з In Extremo, до речі, знову доволі приємний. Рекомендую зацінити.

White Ward - False Light (2022), Experimental/Post-Black Metal

Ще української якости підвезли. Очікуваний альбум, навіть дуже, адже ці одесити потенційно можуть потрапити в топчик року. Можливо, завищені очікування трохи нівелюють враження від альбому. Завжди хочеться чогось кращого й цікавішого. Для тих, хто чув творчість White Ward раніше, цей реліз не стане чимось особливим, тут все той же пост блек із саксом. Із основної новизни є поява пост панк інфлюенцій, що, як на мене, дуже добре. А от традиційна блекова складова здається менш цікавою, якось би її урізномантінити, можливо, таке враження склалося саме через доволі монотонний агресивний вокал. Щось якось типу невистачає емоційності йому, чи щось таке. Безперечно, цей альбум заслуговує на увагу, але тіпам є ще над чим попрацювати, щоб зробити ще краще. Переконаний, зможуть.

Radogost - Córka Oriona (2022), Folk Metal

Якщо скучили за традиційним славонік пейгеном, то можна послухати новий реліз поляків Radogost. Тут всі притаманні жанру риси в комплекті. Не вистачає хіба що завивань жіночим вокалом та якоїсь дудки-сопілки. А так то все доволі хрестоматійно і навіть олдскульно. Скрипочка нарізає нєзатєйлівиє мелодії на передньому плані, тіпок щось гарчить про вєлікій старий дух і таке інше.

Dir En Grey - Phalaris (2022), Avant-Garde/Progressive Metal

Здається, як то кажуть, тренд і хайп на цей японський ансамбль вже минули. Але гурт, у принципі, продовжує видавати непоганий матеріал в контексті j-metal жанру. Цього разу, як мені здалося після кількох прослуховувань, Dir En Grey зменшили оберти агресії, а натомість додали більше лірики і мелодійності, яка в них завжди була дозованою, але приємною. Коротше, "Phalaris" точно ненайгірший альбум в дискографії гурту, хоча й ненайкращий, але ознайомитися варто.

The Gathering - Beautiful Distortion (2022), Atmospheric/Alternative Rock

Ще свіжачок від легенди. Продовжуємо тему "лаунжа". Чесно кажучи, цей новий тріп-рок реліз від The Gathering - ні риба, ні м'ясо. Ні тобі душевних мелодій, ні цікавого звучання. Годі вже й казати про якесь важке минуле. Суцільна нудьга і млява електронщина. Зате впевнено потрапляє в річний топ розчарувань.

Astronoid - Radiant Bloom (2022), Post-Metal/Rock/Shoegaze

Не траплявся мені на вуха раніше цей американський пост-роковий ансамбль, а виявляється, пацанчики вже три альбоми випустили. Ось цей третій крайній пропоную послухати. Тут специфічне поєднання дрім-попу чи то дрім-вейву з пост металом, панком, шугейзом і прогом. Єдине, що може відвернути - це альтернатів імо вокали. А так-то непогана платівочка, атмосферний такий ізілістенінг.

Oceans Of Slumber - Starlight And Ash (2022), Progressive Metal

Новий альбум від техаських альтпрогресивщиків, як і очікувалося, приємно лягає на вухо, але нічим особливим не здивував. Після кількох прослуховувань мені навіть здалося, що він слабший, ніж попередній альбум гурту. Але загалом все на своєму місці - якість запису, приємні меланхолійні мелодії і потужний жіночий вокал. Для поціновувачів творчості Soen, Opeth - маст хев. 

Talvihauta - Wintergrave (2022), Melodic Death/Heavy Metal

Ще один дуже приємний реліз-дебют від фінського дуету Talvihauta. Ця мінібанда була створена лише 2 роки тому. Як повідомляється на офіційному бендкемпі, у своїй музиці хлопці поєднують скандинавський мдм 90-х з брітіш готік думом та традиційним фінським роком. І справді, відчуваєтсья приємний нафталіновий смак з віддушкою Sentenced, Darkseed i раннього Amorphis. Альбум дуже мелодійний і легкий для сприйняття. Рекомендую.