Ще української якости підвезли. Очікуваний альбум, навіть дуже, адже ці одесити потенційно можуть потрапити в топчик року. Можливо, завищені очікування трохи нівелюють враження від альбому. Завжди хочеться чогось кращого й цікавішого. Для тих, хто чув творчість White Ward раніше, цей реліз не стане чимось особливим, тут все той же пост блек із саксом. Із основної новизни є поява пост панк інфлюенцій, що, як на мене, дуже добре. А от традиційна блекова складова здається менш цікавою, якось би її урізномантінити, можливо, таке враження склалося саме через доволі монотонний агресивний вокал. Щось якось типу невистачає емоційності йому, чи щось таке. Безперечно, цей альбум заслуговує на увагу, але тіпам є ще над чим попрацювати, щоб зробити ще краще. Переконаний, зможуть.
Немає коментарів :
Дописати коментар