Ще одні діди про себе нагадали. Ці взагалі витримали паузу аж в 11 років. Але така довга мовчанка ніяк не вплинула на майстерність і формат музики данського колективу. Із перших нот чується той самий, хрестоматійного зразка doom/death із 90-х. Таке враження, що Saturnus переграв себе самого згідно з усіма канонами. Нічогісінько нового чи модерного тут немає. Цей альбом реально для олд скул фанатів як гурту, так і цілого жанру загалом. Зроблено якісно та майстерно, все на своїх місцях, така собі добротна настоянка перевірена роками. На жаль, після кількох прослуховувань так і не вдається виділити якийсь трек, все звучить досить рівно й однотипно. Здається мені, що чіпляючих моментів тут бракує, хоча не можна сказати, що альбому бракує душевності чи атмосферності. Мабуть, прожену ще кілька разів до повного, так сказать, занурення.
Немає коментарів :
Дописати коментар