Чорторий - Мисливці (2023), Folk Back Metal

А ось і українська свіжина надійшла. Чорторий - київський фолк блек проект, який був створений двома друзями ще в 2007 році, і лише тепер у 2023 видав свій дебютний повноформатний реліз. Трагічності цій історії додає інфо з металархівів, де йдеть про те, що один із учасників проекту загинув минулого року під Бахмутом у війні з кацапами. Щодо музики проекту - то це прифолькований блек метал із тужливими мелодіями та вагомою роллю струнних етно інструментів (зокрема добре чується бандура). Місцями усе це трохи нагадує тяжчу версію Чур. На жаль, якість запису та зведення не найкраща, попахує самвидавом, але сам матеріал доволі непоганий. Для себе виокремив як найкращі наступні композиції: "Ми йдем!", "Мисливці" та "Чорторий".

Varg - Ewige Wacht (2023), Melodic Death/Black Metal

Насправді це не дуже стабільний колектив. Бували від них і файні роботи, а бували і відверто слабкі, як ота, що вийшла у 2020 році. Ну, а що ж свіженький реліз нам приніс? А тут здається, що все добре. Напористо, качово і знову з приємними внятними хітовими мелодіями. Ще й жіночий вокал доволі якісно вписується в загальну картину. Реліз складається із двох дисків, другий з яких містить ті ж самі пісні, але виконані в тандемі з іншими гуртами, наприклад, є треки з Rotting Christ, Korpiklaani, Harpyie, Forndom та іншими. Рекомендую ознайомитися.

The Project Hate MCMXCIX - Abominations Of The Ageless (2023), Symphonic/Industrial Death Metal

А ці шведи так активно клепають альбуми, що навіть пропустив попередній реліз у 2021 році. Ну, що ж, зате ознайомимося із свіженьким п'ятнадцятим номерним. Загалом у цих дядьків всі альбоми рівні й слухабельні (хоча, напевно, не всі витримають треки по 10-12хв.). На новому релізі стандартний для групи хронометраж композицій витримано, всі фішки на своїх місцях. Зазначу, що ще на альбумі 2020 року гурт трохи відійшов від електроніки й усіх цих індустріальних штучок, натомість додав у металевій агресії та покращив хітовість приспівів, в яких, як і раніше, фірмовою особливістю є специфічний жіночий вокал, який все ще викликає певні спогади про радянську естраду.

Poludnica - Poludnica (2023), Folk Metal

І знову трохи фолк металу. Знайомимося - це дебютний реліз словацького ансамблю Poludnica. Тут у нас старий добрий славонік пейген. Відчувається ще деяка невпевненість, але загалом матеріал дуже милозвучний ще й з приємними чистими, дещо естрадними вокалами, ну і звісно, за традицією з дудками-скрипками. Повіває усе це душком десь так двадцятирічної давнини, якість запису й зведення теж десь із тих часів, але звучить якось ніби щиро й душевно.

Shining - Shining (2023), Black Metal

Шведські депресивщики Shining нагадали про себе своїм дванадцятим лонгплеєм. Наче усі фірмові фішки на місці, хоча депресії точно стало менше. Зазначу, що частини з акустикою й чистим голосом слухаються навіть цікавіше й приємніше. Мені найбільше сподобався трек "Snart Är Dom Alla Borta" із блюзовою гітаркою. Загалом середняковий такий реліз, пару-трійку разів можна послухати, але на подальші прослуховування надії мало. Понад 20 років грати в доволі вузькому жанрі й без всяких нововведень це вже занадто. Хотілося би вже від Shining якоїсь еволюції.

Shade Empire - Sunholy (2023), Symphonic Industrial Death/Black Metal

Непоганий фінський колектив, який поєднує і дет, і блек, і електроніку вже понад 20 років, але так десь і теліпається у третьому ешелоні. І наче ж все дуже якісно й майстерно звучить, ще й саксофончик додали у двох треках. Хороший гроул, нормальний чистий чоловічий вокал, от харшоскрім, правда, специфічний. А так то все в порядку - пафосні симфо оркестровочки витають, зубодробильні бластбітові фрагменти змінюються чистоголоссям на електронній підкладці, ще присутні якісь хорали і навіть кінематографічна атмосферка. Але от проблема - не чіпляє, влітає і вилітає, навіть осаду не лишає, ну, трохи перегнув, "Torn Asunder" таки запам'яталася своїм ліричним приспівом. Багато, насичено-напищено, пафосно наміксовано - а в результаті, на жаль, якось трохи пусто.

Ekyrian - Cuentos Junto A La Hoguera (2023), Celtic/Folk Metal

Щось відволікся від фолк металу, тому тра виправляти ситуацію. Ось є такий свіжий підгончик - третій номерний від іспанців Ekyrian. Ну, тут все на своєму місці, для шанувальників "магодеосівщини" це те, що треба. Усі ці дудки-вістли, волинки, скрипки й акордеони нікуди не поділися - увесь балаган працює як злагоджений механізм - стабільно, а тому й передбачувано. Хоча у деяких треках, як от "Kaguya" прослизнули нотки якогось далекосхідного етно, що від цього колективу почути було дуже несподівано. Мінмально таки змогли здивувати, а отже еволюціонують.

Till Lindemann - Zunge (2023), Industrial Metal

А ось і перший дебютний лонгплей дідугана Тілля після розлуки з Пітером Татргреном. Цього разу всі тексти понаписував сам, а от для музики найняв людей, які добре на цьому тямляться. Так, наприклад, сонграйтер і продюсер Sky van Hoff працював із такими колективами як Kreator, Enslaved, Sleep Token - повідомляє нам вікіпедія. А для всяких оркестровочок та інших інструментальних справ залучили ще Clemens Wijers - композитора й клавішника австрійських симфоблекерів Carach Angren. Коротше, команду зібрав досвідчену й професійну. Ну, а що ж в результаті? До речі, непогано, доволі мелодійно. Без Пєті стало якось ліричніше та чуттєвіше, Можливо, навіть і бракує тої скаженості й бадьорості, яку додавав Тартгрен. Втім кілька хітів на альбомі точно є, зокрема, трек "Schweiss" мені взагалі навіяв щось типу легендарних "Sonne" чи "Mutter" тільки у більш електронній версії. Коротше, альбум слухабельний, можна брати в колекцію.

Sulphur Aeon - Seven Crowns And Seven Seals (2023), Melodic Black/Death Metal

Ознайомився недавно з четвертим номерним релізом німців Sulphur Aeon. Моцно тіпочки навалюють, і при цьому мелодійність присутня. Якщо від осіннього думу вже геть нудно, то можна зарядити цей бадьорий приблекований дет для свіжості та тонусу. Чогось особливого тут немає, але музика якісна, та добре лягає на вухо.

Aeonian Sorrow - Katara (2023), Gothic/Doom/Melodic Death Metal

Не пригадую дебютний альбом гурту Aeonian Sorrow, але ось цей свіжий є добротним зразком олдскульного готік дум-дет у найкращих його традиціях. Ненав'язливе піанінко, вокальний дует beauty & beast, тужливі гітарні рифи, повільна ритм секція і така приємна осіння меланхолія. Усе на своєму місці і якраз доречно по сезону. 

Within Temptation - Bleed Out (2023), Symphonic Metal

Місяць тому WT випустили однойменний EP, а тепер ось нашій увазі повноформатний реліз. Насправді найкращі треки вже засвітилися на тому міньйоні, тому цей лонгплей виявився без сюрпризів. Просто доповнили його ще кількома треками для повноти хронометражу, але виділити якийсь новий хіт важко. Загалом файний альбум. Для шанувальників Шарон і Ко. маст хев. 

Primordial - How It Ends (2023), Celtic Folk/Black Metal

А от і легенда ірландського металу вивалила свій, якщо не помиляюся, ювілейний десятий лонгплей. Знову ці затяжні пафосні декламування і воріор вигуки. Загалом, альбум доволі мелодійний. Не знаю, чому Primordial відносять до black metal. Його тут майже немає, а от айріш фолкіш дум присутній у великій кількості. Найбільше з усіх композицій сподобалася "Pilgrimage To The World's End" за свої душевні гітарні солячки. Рівний альбумчик, для кількох прослуховувань, але в майбутньому навряд захочеться до нього повертатися.

Myrath - Karma (2024), Progressive Oriental Metal

Довго терпів але не витримав, хочеться поділитися цим альбомом, який гуляє в мережі вже добрий місяць, а офіційна дата релізу очікується лише в лютому 2024 року. Такий собі привіт із майбутнього. Це шостий повнограй від тунісців Myrath, і я його прогнав уже добрих два десятки разів. Спочатку здавалося, що якось мало фольку, мало того самого орієнтального ізюму, але з кожним прослуховуванням альбом подобався все більше й більше. І хоч загалом прог геві не моя тема, але тут якось все так якісно, легко й майстерно звучить та ще й з хорошим аранжуванням й оркестровочками, що це все затягує, і вже після кількох прослуховувань сам підспівуєш цим симпатичним тунісцям. Ай молодці, славно порадували.

Code Orange - The Above (2023), Chaotic Hardcore/Nu-Metal/Industrial

Ну, а якщо захотілося чогось нового свіжого, молодіжного - тоді знову вирушаємо в Штати. Тут в нас п'ятий лонгплей від металкорщиків Code Orange. Доволі цікаву мішанину пропонують ці хлопці й дівчина з Піттсбурга. Тут непростий металкор, а купа всяких альтернативних, індустріальних та ню метал інфлюенцій. Десь чується Merylin Menson, десь Deftones, десь Korn і ще купа всього більш сучасного альтметалічного. Рекомендую для ознайомлення.

Heretoir - Nightsphere (2023), Post-Black Metal

Від штатівського мелоблеку в попередньому дописі плавно переходимо до європейського пост блеку. Німецький Heretoir доволі відомий колектив у цьому жанрі, хоч лопгплеями радує геть рідко. За свою сімнадцятирічну історію спромігся тепер лише на третій повнограй (парочку ЕП не беру до уваги). Та й цей новий доробок повноформатом теж можна назвати лише з натяжкою, адже із 5 треків загальним хронометражем 42хв. 2 треки є абсолютно нецікавими інструменталами. Тобто реально вартого уваги матеріалу на релізі є всього 3 треки на 25+ хвилин. Звучить усе це діло стандартно, в межах жанру, на вухо лягає легко, але нічим особливим не запам'ятовується, на жаль.

Uada - Crepuscule Natura (2023), Melodic Black Metal

Не міг пропустити четвертний лонгплей  цього симпатичного квартету. Напевно, найкращий мелоблек, який доводилося чути від американських колективів. Зазвичай, не дуже їм вдається в цьому жанрі видавати якість. Але це не стосується Uada. Тіпочки стабільно радують атмосферним матеріалом із хорошими мелодіями. І цього разу не підвели, особливо сподобалися треки 3,4 і 5.

Fortíð - Narkissos (2023), Viking/Black Metal

Непоганий вийшов сьомий номерний альбумчик від ісландців Fortíð. Бадьоро, напористо, з мелодійними гітарними солячками та вкрапленнями якісного чоловічого чистоголосся. Місцями звучить навіть прогово, а місцями пост-блеково, а ще місцями нагадує якусь тяжчу версію Skalmold. Коротше, не розчарували. Хороший реліз. Треки 4,6 і 9, як на мене, найкращі.

Enter Shikari - A Kiss For The Whole World (2023), Post-Hardcore/Electronic

А за цими британцями завжди цікаво спостерігати. Тому не міг пропустити черговий повноформатний реліз, бо тра зацінити порцію свіжого сучасного елєктронік поп-поц-хардкору, так сказать, від флагманів жанру. Особливо цікаво слухати їх постійні експерименти із симфонізмом (цього разу навіть Празький симфо оркестр залучили) та мішанину з іншими елєктро жанрами (всякими там транскорами, рейвами і т.д.) Водночас все це має поп мелодику легку для сприйняття широким загалом. Хітово, мелодійно, але має короткий хронометраж. Із треків відзначу "It Hurts" - склалося враження, що ця композиція вкрадена із крайнього альбому In Flames.

Decembre Noir - Your Sunset | My Sunrise (2023), Melodic Death/Doom Metal

Ще грудень не настав, але зацінимо вже новий п'ятий номерний лонгплей німців "Чорний грудень". Слідкую за творчістю цього колективу від самого початку, тобто з дебютника 2014 року. Якісний запис, майстерне виконання, але постійно бракує файних мелодій, а тому всі попередні релізи видавалися нудноватими, що навіть не хотілося про них писати. Нинішня свіжа платівка німців хоч і не містить супер хітів, проте, все ж таки, має доволі приємні мелодійні фрагменти, які віддалено попахують Saturnus-івським душком. Мій вердикт щодо цього альбому - міцний середняк, можна слухати.