Непоганий фінський колектив, який поєднує і дет, і блек, і електроніку вже понад 20 років, але так десь і теліпається у третьому ешелоні. І наче ж все дуже якісно й майстерно звучить, ще й саксофончик додали у двох треках. Хороший гроул, нормальний чистий чоловічий вокал, от харшоскрім, правда, специфічний. А так то все в порядку - пафосні симфо оркестровочки витають, зубодробильні бластбітові фрагменти змінюються чистоголоссям на електронній підкладці, ще присутні якісь хорали і навіть кінематографічна атмосферка. Але от проблема - не чіпляє, влітає і вилітає, навіть осаду не лишає, ну, трохи перегнув, "Torn Asunder" таки запам'яталася своїм ліричним приспівом. Багато, насичено-напищено, пафосно наміксовано - а в результаті, на жаль, якось трохи пусто.
Немає коментарів :
Дописати коментар