Labyrinthus Stellarum - Tales Of The Void (2023), Atmospheric Black Metal

Кажуть, один з найкращих українських блек метал релізів 2023 року. Можна, в принципі погодитись. Запис і зведення в нормі, а особливо як для дебютантів. Матеріал хоч і дещо архаїчний, але дуже мелодійний. Загалом усе це мені нагадує старий добрий атмосферік Falkenbach + Summoning. Тільки замість пейген тематики тут штовхають якісь космічні наративи, наскільки я зрозумів. Не останню (а може й провідну) роль тут відіграють клавішні, і місцями вони мені геть навіяли фінський Nest. Гармонійний, монолітний і перспективний одеський дебют.

Сruel Truth - Мертві сорому не мають (2023), Melodic Death/Black Metal

Підкину трохи вітчизняного. Це третій номерний альбом гурту Сruel Truth. Хлопці виконують мелодійний дет блек метал на історично-патріотичну тематику з україномовною лірикою. Не чув їх раніше, тому не можу порівняти цей реліз із попередніми. Але навіть якість запису цього свіжого лонгплею не є бездоганною. Хотілося би чути кращу якість у 2023 році. Але сам матеріал непоганий і доволі слухабельний.

Ulvhedner - Fjosmetall (2023), Black Metal

І ще один блековий реліз, а точніше рок-н-блековий, хоча доволі простенький і архаїчний. Такий собі привіт із 90-х. По суті, ці норвежці грають доволі типовий вікінгарок але наклали на нього каркаючий вокал, дещо потяжчили гітарне звучання та місцями пришвидшили ритм. Якість запису та зведення справді віддають нафталіном. Але альбом мелодійний, тому разок-другий можна прогнати.

кустарний кліп на додачу

Wayfarer - American Gothic (2023), Atmospheric Black/Folk Metal

А кому Panopticon-а замало та хочеться чогось ще більш атмосферного і трохи тяжчого - то п'ятий номерний альбум від кантрі блекерів Wayfarer стане якраз у нагоді. Шикарний атмосферний блек, місцями придумований та  з легкими інфлюенціями Дикого Заходу. Цього разу зачепили, слухаю із задоволенням. Ще один гідний зразок американського чорного металу.

Hrothgar - Rise Of Ragnarök (2023), Melodic Death Metal

А це дуже приємна знахідка. Дебютний самвидавський альбом французького гурту з назвою данського короля у стилі вікінг метал. З перших секунд чуємо 100% клон Amon Amarth у його найкращому вигляді. Смачний соковитий гроул, традиційний вікінг мдм шведського зразка і дуже хукова мелодика. У цьому випадку навіть не хочеться Hrothgar називати плагіаторами, а порівняння з AA тут вважаю за компілмент, адже реліз реально крутий, всі композиції дуже качові й чіпляючі. Якраз вищезгаданим шведам хітовості нині бракує. Отож молодь показує дідуганам, як можна файно музикувати навіть у такому виснаженому жанрі.

I Am Your God - SINister (2023), Melodic Death

А що там, як то кажуть, по мелодету? Є ось така свіжинка, яка промайнула непомітно. Це другий номерний альбом фінського квінтету з нахабною назвою I am your God. Тут чуємо хрестоматійну гетеборзьку хвилю в її найкращих традиціях. Бадьоро, качово й дуже мелодійно. Для шанувальників In Flames (цього більше), DT та CoB - обов'язково для ознайомлення. Брати й слухати!

Helgrindur - Helgrindur (2023), Pagan Metal

Ще один доволі непоганий паганський мелодік блек. Це другий номерний лонгплей німецького гурту Helgrindur. Не чув їх раніше, але в цьому новому доробку вже з першого ж треку моцно відчувається рейн-вестфальська школа, і відразу на на думку спадають такі корифеї як Thormesis. Хоч на цьому релізі абсолютно немає нічого нового, і звучить він доволі вторинно, але його мелодика дуже приємна і чіпляючих ходів тут дуже багато.

Skiltron - Bruadarach (2023), Celtic Folk/Power Metal

Оце несподіванка - ще одні мамонти вилізли із небуття й нагадали про себе. Skiltron пам'ятаю як найкращих і найсправжніших південноамериканських кельтів:). Та й якість запису як для тих широт у них була завше доволі пристойною й не поступалася єврозразкам. Альбом 2023 року є підтвердженням того, що кельтський фолк павер метал в Аргентині досі живий (хоча подейкують, що частково гурт виїхав у Європу) і дядьки із Skiltron ще в змозі музикувати у найкращих класичних традиціях жанру.

Lunatic Gods - Vresovrenie (2023), Fоlk/Pagan Metal

А вже й призабули про цих оригінальних словаків, я навіть пропустив лонгплей 2018 року. А колись же вони, так сказать, високо котувалися у вузьких колах. У наступному році гурту буде 30 років, тобто це реальні динозаври словацької метал сцени, і музику ж добротну роблять. Тому гріх не ознайомитися із минулорічним доробком цього чудового колективу, який є файним зразком фолк блеку з присмаком чогось прогресивного й авангардного. Цей реліз точно не на одне прослуховування - вникаємо.

Trébuchet SDG - Through The Dark Ages (2023), Melodic Black Metal

Хочу поділитися ще однією знахідкою. Це дебютний реліз фінського ванменпроджекта з дивною назвою Trébuchet SDG. Чи то я скучив за добротним мелодік блеком, чи й справді це дуже якісний альбум. Про цю платівку можу сказати - це той випадок, коли мелодія на мелодії і мелодією поганяє. Воістину МЕЛОДІЙНИЙ блек. І водночас швидкий, злий, агресивний, що не заважає йому бути душевним, чіпляючим і навіть трохи фольковим й симфонічним. Дуже рекомендую - мелоблековий топ 2023 року.

Vansind - Mørket (2023), Folk Metal

А це ще один данський дебют на фолк металевій сцені Європи. Відразу скажу, що цей альбом мені сподобався значно більше, ніж у їх співвітчизників Idaslet. Тут хоч і нічого нового, але звучить пристойно. Є хороші забійні треки із приємними мелодіями. Дудки-волинки, чоловічий харш, чистий жіночий вокал - усе звучить доречно і гарно зведено докупи. А головне, тут є чіпляючі, хітові моменти. Це файний дебют. Рекомендую.

Panopticon - The Rime Of Memory (2023), Atmospheric Black/Folk Metal

Ну, в Паноптікона поганих релізів не буває, може бути лише добре або краще. І цей новий лонгплей знову є цьому підтвердженням - можна сміливо записувати в річний блековий топ. Дуже потужна, атмосферна й епічна робота. А запрошені скрипкові до вже очікуваного блюграсу додали журливості та душевності. Альбум точно не на одне прослуховування - тут є що посмакувати.

Night Crowned - Tales (2023), Melodic Black/Death Metal

Дуже бадьорий реліз, напористий, швидкий і мелодійний. Гетеборзькі дядьки навалюють файний мелодік блек із легкими фольковими інфлюенціями. Ніколи раніше не доводилося чути творчість цього гурта раніше, тому не можу порівняти цей свіжий із попередніми релізами. Але звучить дуже якісно й збалансовано. Хороша міцна робота.

Flor de Loto - Lines of Nasca (2023), Progressive Rock/Folk Metal

Вже й призабув цих давніх перуанців. Ще в далекому 2009 знайомився з їх творчістю. А вони й досі в строю і в 2023-му видали свій новий лонгплей. Щоправда, матеріал не на 100% новий, бо є тут і переспіви старих пісень англійською. Але загалом тримають марку і справді відповідають характиристиці своєї музики, яку на своєму бендкемпі називають як зустріч Jethro Tull із Iron Maiden на руїнах Мачу-Пікчу. Дуже влучний опис, більше й нічого додати.

Neon Odin - Allfather (2023), Synthwave, Neofolk/Dark Folk

І навздогін попередньому посту відразу ж пропоную ознайомитися ще з одним кльовим проектом  Ференца із Vvilderness. Може, й пропустив би цей реліз, але така яскрава обкладинка не дозволила пройти повз. У сайдпроекті Неоновий Одін Ференц поєднав нордичний фольк, гітарні рифи і легкий сінтвейв з душком 80-х. Слухається дуже приємно, легко й ненав'язливо. Цікавий підхід та мікс, чіпляє з першого ж прослуховування. Найбільше сподобалися треки Wield The Hammer та March Of The Jǫtnar. Хотілося би ще активнішого використання етно інструментів, але й так експеримент вийшов дуже файним. Рекомендую.

Vvilderness - Path (2023), Post-Black/Folk Metal

Всім давно відомий угорський авангардний фолк блек проект Thy Catafalque, проте досі в тіні лишається інший ванменбенд з цієї ж країни, який теж виконує фолкблек. І ім'я його Vvilderness, за яким стоїть такий собі Ferenc Kapiller. В його доробку вже 4 лонгплеї, і в цьому дописі я рекомендую ознайомитися із крайньою четвертою номерною платівкою цього чоловіка. Якщо вищезгаданий TC базується на рідному для нього угорському фольклорі, то Vvilderness взяв за основу скандинавщину і фрагментарно вплітає в свій атмосферний пост блек різні нордичні етно інструменти. Звучить неприлизано але водночас доволі мелодійно. Можна слухати.

Idaslet - Nu Skrider Dagen Under (2023), Folk Metal

Подейкуть, що це один з найкращих фолк метал дебютів 2023 року. З натхненням й вірою в найкраще вирішив ознайомитися з творчістю цього данського секстету. Є тут і  чоловічі чистоголосся, й харші, навіть трохи жіночого вокалу. Вікінг мдм основу мелодійно доповнює акордеончик. Скажемо так, має право на існування, в принципі слухається, приємно, але той же італійський Malnatt зіграв усе це саме (і точно не в гірші якості) ще років 15-20 тому. Так що поки що не бачу перспектив для Idaslet.

Kallomäki - Huunpurema (2023), Pagan/Folk Metal

Чесно кажучи, беручи до уваги два попередні релізи цього фінського ансамблю, очікував, що й третій номерний доробок теж порадує, а вийшло якось пріснувато цього разу. Перша частина альбому ще норм, але загалом якось в'яло і абсолютно нічого нового. Прослухав разів 3-4, і, на жаль, нічого не запам'яталося. Не качнули цього разу.

Schreigarm - The Mysteries Of Fate (2023), Atmospheric Black Metal

Ділюся суперзнахідкою та несподівано приємним сюрпризом. Не думав й не гадав, що за німецькою вивіскою та місцезнаходженням виявиться український гурт. Schreigarm був створений двома українцями в Німеччині на початку 2020 року. І ось у 2023-му хлопці видали свій дебютний реліз, який, на мою думку, можна назвати найкращим україномовним блек метал альбомом року. Якісний запис, зведення, та й сам матеріал дуже міцний. Тут майстерно поєдналися атмоблек із пост-блеком і паган металом, є різні екстрим вокали й чистоголосся. А мелодійні гітарні тремоло чіпляють з першого ж прослуховування. Легкого фолькового фльору додає фрагментарне використання дримби. В одному з інтерв'ю хлопці кажуть, що для лайв виступів планують роширити свій гурт та шукають драмера й басиста. Переконаний, що в майбутньому порадують нас ще кращими релізами. А поки що - це дуже хороший старт.

Therion - Leviathan III (2023), Symphonic/Operatic Metal

Не дуже то й чекав, але ось вона - третя і заключна частина трилогії "Leviathan" від Therion. І відразу зазначу, що вона точно краща, ніж дві попередні разом узяті. Нарешті Кріс і Ко відійшли від тих олдскул естрадних мотивів і повернулися в лоно симфо-геві якости. Знову є в достатній кількості симфонізм та оперність. А ще повернувся динамізм, різноманіття і тяжкість у гітарному звучанні. Такий несподіваний камбек мене особисто порадував. Не обійшлося й без сюрпризів - так, наприклад, у треці "Duende" чується фламенко чи щось таке латиноамериканське. На альбомі є приємні композиції, які хочеться переслухати кілька разів, а отже можу рекомендувати цей реліз до прослуховування.