І ще один блековий реліз, а точніше рок-н-блековий, хоча доволі простенький і архаїчний. Такий собі привіт із 90-х. По суті, ці норвежці грають доволі типовий вікінгарок але наклали на нього каркаючий вокал, дещо потяжчили гітарне звучання та місцями пришвидшили ритм. Якість запису та зведення справді віддають нафталіном. Але альбом мелодійний, тому разок-другий можна прогнати.
кустарний кліп на додачу
Немає коментарів :
Дописати коментар