Sowulo - Niht (2025), Neofolk/Dark Folk

Ловимо понад 50 хвилин голландського дарк фолку від гурту Sowulo. Нічна містика, прадавні язичницькі ритуали, насторожуюча, іноді навіть трохи гнітюча атмосфера, стародавні музичні інструменти та ембієнта, кінематографічна підкладка. Все це разом працює потужно, поглинає, занурює. Шанувальникам Wardruma, Heilung, Danheim і т.д. - рекомендація! 

Патриархь - Пророк Илия (2025), Black Metal

Не хочеться знову згадувати деталі розколу польського Батюшки, але течія Барфоломея показує себе більш життєздатною, ба, навіть перейменувалася в Патриархь. І мушу вам сказати, що цей крайній реліз є найкращим у творчості двох батюшок. Просто таки взірцевої якости православний doom black metal. Бездоганна якість запису, суперхітовий матеріал, хукові пасажі, класні запрошені вокалісти. Ще й зміст концептуальний - альбум розповідає про неграмотного селянина Еліаша Клімовича, так званого, пророка Іллю, який на зламі 20-х і 30-х років 20-го століття заснував свою православну секту на Підляшші із центром у ним же новоствореному поселенні Вершалин, яке проголосив єдиним святим місцем, що переживе кінець світу. Безперечно, це один із найкращих альбомів 2025 року, який цікавий як в музичному плані, так і в концептуально-історичному.

шикарний відеоряд до альбому

Sorrowful Land - Hiraeth (2025), Melodic Doom Death Metal

Нарешті цей український ванменбенд досягнув рівня зрілості. Четвертий лонгплей "Hiraeth" справді вартий уваги. І композиційно, і по якості запису тут вже пристойний матеріал, який хоч і є вторинним, але слухається доволі приємно. Не так вже й багато в нас виходить вітчизняних релізів у дум-детовому жанрі, тож пропоную ознайомитися.

Skratten - Taivatähed (2025), Folk Metal

Нашій увазі молодий естонський секстет Skratten, який минулоріч дебютував зі своїм лонгплеєм "Taivatähed", і зробив це дуже вдало. Справді якісний матеріал, якого в фолк метал жанрі в Естонії зовсім мало. Тепер Metsatoll може спати спокійно, адже нове покоління гідно продовжуватиме його справу. 

Serpents Of Pakhangba - Air And Fire (2025), Avant-Garde/Folk Metal

Безперечно, цікава авангардна платівочка. Це другий номерний повноформат від мумбайців Serpents Of Pakhangba, які експерементують із різними жанрами металу, замішуючи їх із індійським фольком, монгольским горловим співом,  трайбл музикою та сторітелінгом між піснями. Такий заміс точно не всім під силу, але ознайомитися варто. Цю музику справді можна назвати art metal.

Silence Of The Nemeta - Towards The Chimaera (2025), Atmospheric Black/Folk Metal

Ще один реліз у колекцію. Інді дебют бельгійського Silence Of The Nemeta неабияк порадував. Дуже гарну мелодійну музику маємо на "Towards The Chimaera". Скрипки, вістли, клавіши і багато акустики. Приємний ненав'язливий екстрим вокал у тандемі із чистим жіночим (можливо, єдине трохи слабке місце) гарно лягають на атмосферне гітарне жужання. Це доволі непоганий замінник Saor-у. Треба слухати!

Soaring - Soaring (2025), Post-Black Metal

Дебютний реліз від французького ванменбенда увібрав у себе всі шаблони й кліше постблекового жанру. Звучить, ну, геть хрестоматійно. Та й, в принципі, можна слухати, але навіщо, коли є Deafheaven, Harakiri for the Sky, An Autumn і т.д. Не хотілося б знецінювати працю Soaring, ну, але це геть вторинний чи навіть третинний матеріал, хоч і доволі слухабельний.

Sorgsvart - Gardar Og Grende (2025), Folk/Black/Viking Metal

Дуже приємний реліз, що нагадав мені творчість Vintersorg. Не пригадую ранні роботи початку 2000-х цього норвезького ванменбенду, але ось ця платівочка 2025 року дуже славна. Хоч має дещо сируватий запис, але матеріал цікавий. Файне поєднання чорного металу із скандинавським фольком. Ще один альбом у колекцію.

Saor - Amidst The Ruins (2025), Atmospheric Folk/Black Metal

Неочікувано найкращий альбом Saor і взагалі один з найкращих фолк метал альбомів 2025. Нарешті Andy зробив якісний звук, а не якесь атмосферне жужання. Я так довго цього чекав, і ось воно прийшло. Ще й в композиційному плані дуже порадував. Надзвичайно милозвучні, душевні мелодії приємно лоскочуть вуха. Запрошені гості на скрипкових, вістлах та жіночий вокал неабияк збагатили звучання, додали камерності, неокласичності. Дуже смачний альбум, наполегливо рекомендую всім фанатам гарної фолк метал музики. 

Sakis Tolis - Everything Comes To An End (2025), Gothic Metal

Навіть не знаю, що сказати про цей альбом Сакіса. Така собі лайт версія Rotting Christ без фолку і без скрімів. Начитування віршиків під мелодійний метал, чогось готичного тут не відчув. Воно наче й непогано, але переслуховувати геть не тягне. 

Pelican - Flickering Resonance (2025), Post-Metal

Не міг оминути крайній альбом китів пост металу. Але як виявилося, якби пропустив, то втратив би небагато. Бо цього разу у мелодійному плані геть не зачепили. Наче й все на своєму місці, згідно з канонами, все по стандартизованих молдах, а от душевності нема. Тому альбом видався якимсь пустим і нудноватим. Ех, не такого Пелікана хотілося почути.

Ramchat - Rmut (2025), Black/Pagan Metal

П'ятий номерний лонгплей від словаків Ramchat порадував більше, ніж очікувалося. У принципі, ці хлопці й раніше видавали пристойний щільний мелодійний паганський музон. А на цьому альбомі неочікувано інтегрували цимбали ще й частково записали скрипалів віденської філармонії. Вийшло дуже симпатично. Виокремлю композицію "Zapozeral Sa Do Mna Mráz", у якій майстерно переплелися пеген метал із неокласикою. Варто ознайомитися!

Rumproof - Drunken Tales (2025), Heavy/Power/Folk Metal

А як щодо порції піратського металу? Так, це ті самі угорські любителі рому зі своїм другим довгограєм. Знову весело й бадьоро, як заведено у цьому жанрі. Скрипочка нарізає, акордеончик підтримує приємні мелодії, нога притупує в такт, коротше, норм реліз, гарно слухається, навіть угорськомовна лірика вухо не ріже.

Omnium Gatherum - May The Bridges We Burn Light The Way (2025), Melodic Death Metal

Колись один із найулюбленіших фінських мдм гуртів тепер розчаровує. "May The Bridges We Burn Light The Way" геть не зачепив. Як то кажуть, в одне вухо залетів, а в інше вилетів. Нічого крім  "The Darkest City" взагалі не викликало найменшого інтересу. Якось плоско і бездушно, файні мелодії зовсім відсутні. Не таким я собі уявляв 10-ий ювілейний лонгплей OG. Розчарування.

Tołhaje - San. Historie pisane rzeką (2025), Progressive/Folk/World Music

Вже згадував тут два минулорічні релізи польського Percival Schuttenbach, які зайняли 2-е й 3-е місце у щорічному голосуванні за найкращі фолк альбоми 2025 року на порталі WIRTU@LNE GĘŚLE. Хочеться ще згадати платівку "San. Historie pisane rzeką" гурту Tołhaje, яка посіла 4-е місце у тому ж плебісциті. І справді, цікавий гурт і цікавий альбом. Слід зазначити, що цей бенд надихається фолк музикою лемків та бойків, які живуть на південному сході Польщі у Бещадах (західна частина Бескидів карпатських гір). Кожен трек альбому має прив'язку до конкретного населеного пункту вздовж річки Сян (наприклад, треки містять у своїх назвах наступне: «z Bóbrki», «z Babic», «z Iskani», «z Sanoka»). У музичному плані - це мультиінструментальний прогресивний етно фолк із джазовими імпровізаціями (що мені особисто попахують клезмером), кінематографічною атмосферою та дещицею електроніки. До речі, цей альбом став знаковим релізом для Tołhaje, бо був випущений до 25-річного ювілею колективу. Дуже зріла високоякісна робота, що надає автентичному фольклору сучасного арт звучання. Рекомендую.

Omhosten - Icy Rivers Of Hatred (2025), Atmospheric Black Metal

Ще один український бенд із жіночим скрімом. У 2022-му слухав дебютник черкаського Omhosten, і він тоді геть не сподобався. Цього разу, як мінімум, якість запису стала краща, є навіть якісь внятні мелодії, але загалом матеріал надто однотипний і рівний. Хотілося би більше експресії, душі, кульмінацій. На жаль, тут такого не виявлено. Сподіваюся, в майбутньому зможуть зробити щось більш чіпляюче і справді атмосферне.

Novembre - Words Of Indigo (2025), Progressive Gothic/Doom/Death Metal

Ще одні мамонти вилізли з-під льоду забуття із 90-х. Хоча певну стабільність підтримують - разок на 9 років альбум видають. Чесно кажучи, враховуючи такі великі часові розриви між релізами, очікував від цих італійців чогось значно кращого. А ту якесь не риба, не м'ясо. Щось гундосять понад годину, а толку мало. І наче є приємний фльор із 90-х, але усе це якийсь недоготік-недопрогресів. Бажання переслуховувати не виникло.

Novembers Doom - Major Arcana (2025), Melodic Doom/Death Metal

Нічого хорошого від цих динозаврів американського melodic doom death-у не чекав, а тому й розчарування нема. Місцями навіть доволі непогано, а саме, в повільніших композиціях із чистоголоссям, як от "The Dance", "Bleed Static" чи "Major Arcana". Це, звісно, не краще, ніж легендарні європейські готично-думові зразки, але цілком слухабельно. Ну, і загалом цей альбом точно ненайгірший у творчості Novembers Doom. А ще ND стабільно мають гарні обкладинки своїх релізів.

Nine Treasures - Seeking The Absolute (2025), Folk Metal

П'ятим номерним лонгплеєм нагадали про себе китайські монгольці Nine Treasures. Очікувано добре, без новизни, але все витримано у найкращих традиціях монгольського фолк металу. Для шанувальників далекосхідної етно екзотики - однозначний маст хев.

Mretc - Хибне Сприйняття Дійсності (2025), Atmospheric Black Metal

І знову до українського. Нашій увазі повноформатний альбом молодого гурту із Житомирщини Mretc, який виконує атмосферний чорний метал з депресивними домішками. Структурно й композиційно справді схоже на французів Nocturnal Depression, але як для дебютного індепендент релізу, то це точно годиться. Відчувається, що хлопці зможуть ще краще. Слідкуємо.