The Project Hate MCMXCIX - Undivine Dethroning (2025), Symphonic/Industrial Death Metal

Шістнадцятий номерний лонгплей від шведів The Project Hate MCMXCIX скоріше засмутив, ніж порадував. Я вже давно звик до їх довжелезних композицій (на цьому релізі в середньому 13хв +), в яких багато води, але й щось цікаве можна розкопати. Але на цій платівочці розкопувати майже нема чого. Бракує файної мелодики, часто все якось звучить хаотично й сумбурно, а беручи до уваги такий вагомий хронометраж, то це взагалі важко слухати. Цього разу, на жаль, незарах.

The Man-Eating Tree - Night Verses (2025), Atmospheric Gothic Metal

А ці хлопці тямляться на екстремальному готік металі. І навіть незважаючи на значні зміни в складі (з оригінального лишився тільки гітарист), видали дуже добротний реліз у 2025 році. Дуже якісно зіграно/записано + новий вокаліст із Ghost Brigade на відмінно впорався зі своїм завданням. Найбільше сподобалася післяінтрова відкривачка "Days Under the Dark" - тут вам і хук, і панч, дуже качова. Та й загалом дуже збалансований міцний реліз. Рекомендасьйон!

The Halo Effect - March Of The Unheard (2025), Melodic Death Metal

Напевно, варто нагадати, що The Halo Effect - це проект колишнього гітариста In Flames, ну, а головне, що на вокалі тут Mikael Stanne із Dark Tranquillity. Тобто люди зібралися непересічні, можна навіть сказати, ветерани гетеборзького мдм-у. Тому до таких, звісно, вимоги вищі, але своїм дебютом у 2022 вони, чесно кажучи, розчарували, а відтак нічого хорошого від них вже не очікував. Загалом "March Of The Unheard" здався кращим, ніж перший лонгплей, але відчуття, що цей реліз теж якийсь одноманітний та невиразний не покидало аж до середини альбому. Десь з треку 7-го, де фрагментарно почали з'являтися запрошені струнні інструменти стало краще, цікавіше й внятніше, а "Between Directions" навіть захотілося переслухати. Втім, альбум всеодно досить таки посердній та шаблонний. Чисто для ознайомлення.

Ter - El Darrer Galop (2025), Atmospheric Black Metal/Folk Metal

О, це щось новеньке андеграундне. Насправді, це вже другий номерний альбум від каталонців Ter. Не сказати, що цей реліз може похвалитися новаторством, проте, це, як мінімум, не банальний іспанський фолк павер, не айріш і навіть не медієваль. Найближчі із асоціацій, які спадають на думку - це старі баскські гурти, типу Adhur, Aiumeen Basoa. За атмосферою та й звучанням видаються мені спорідненими із Ter. Непоганий альбом для розширення фолк метал кругозору.

Talebringer - Flowing Streams Of Time (2025), Melodic Death/Folk Metal

А це ось дебютничок від словацьких підлітків із Братислави. Зроблено по ностальгії за 90-ми. Фолку тут не помічено, але дум-дет і готік дум присутні. Приємний дівчачий вокал, смачний хлопчачий гроул і, в принципі, доволі мелодійна музичка. Місцями нагадує щось із The Gathering, Theatre of Tragedy і таке інше. Ностальгуємо.

Taurus Ferus - Heut Tanzen Wir (2025), Folk Metal Rock

Ну, що може грати німецький гурт з такою назвою? Звісно, середньовічний фолк/метал рок. Нове ім'я, дебютний лонгплей, але добре знайома музика. Абсолютно нічого нового, благо, не взяли за основу заяложені медієваль мелодії, а написали щось своє авторське. Для всіх переконаних фанатів міттельальтер року - маст хев, ну, а для решти - годиться для знайомства із жанром.

Цемра - Ж​и​т​т​я С​е​р​е​д Б​о​г​і​в (2025), Black Metal

Ще один український реліз. Цього разу це чорний метал із Хмельницького. Дебютний альбум гурту Цемра пропонує нам зануритися у темні язичницькі часи і пропонує нам цьому реліз своє експериментальне бачення pagan black metal. Добре записаний і зрештою цікавий матеріал, який окрім суто чорного металу має ознаки треш металу, симфонізму, фолку (дримба частенько бринчить) та ще й виконується двома мовами: українською і білоруською (певно, назва колективу зобов'язує). Підсумовуючи, варто визнати, що це досить непоганий дебют як для андеграундного самвидаву.

Пращур - Розлад (2025), Drone/Doom Metal/Noise

Такої музики українською в нас мало, тому варто приділити трохи уваги. Тритрековий лонгплей від творця Soom, але вже під новою вивіскою Пращур навалює нам добрячу порцію харківського дрон сладж думу. В'язко, тягуче, атмосферно, з чистим чоловічим вокалом (непоганий), а от лірика - це слабке місце. Загалом варто ознайомитися з цією рідкісною для вітчизняної сцени музикою.

Svartsot - Peregrinus (2025), Folk Metal

Давно слідкую за цим данським колективом, який спочатку грався у вікінг, а згодом перейшов у медієваль. На шостому номерному альбомі нічого нового нема. Дядьки грають все той же фолк метал з волиночкою й дудками, експлуатуючи заїжджені медієваль хіти. Чесно кажучи, звучить все це дуже вторинно й нецікаво. Нічим не зачепили цього разу, на жаль.

Sylvanshine - The Offering (2025), Shoegaze/Blackgaze/Post-Black Metal

Проба пера від румунського ванменбенда Sylvanshine виявилася досить непоганою. Звісно, нічого нового, але шанувальникам всяких Heretoir, Alcest і т.д. має зайти. Відзначу лише фінальну композицію, в якій пост рок майстерно переплівся із блюзовим гітарним солячком. Ось це цікаво, думаю, у цьому напрямку потрібно йому далі копати.

Stworz - U Śmierci Na Komornem (2025), Pagan Black Metal

Подобається мені цей ольштинський ванменбенд Stworz. У черговий раз не розчарував. Видає стабільно добротний паганський метал із гарними гітарними мелодіями ось вже майже 20 років. Платівочка "U Śmierci Na Komornem" не стала винятком, порадувала добрячею порцією простих душевних тремоло. У колекцію!

Storm Seeker - Set The Sails (2025), Folk Metal

А від цих німців очікував дещо кращого матеріалу. Це все ще непогано, але могло бути краще. Раніше було хітовіше і наче й звучання тяжче. У такій простецькій музиці як піратський фолк рок/метал без хітовості нема чого ловити. Тут вона трохи є, але вже не та, не чіпляє, як на минулих релізах. Втім, це легка світла музика для відпочинку, яку можна послухати на розслабоні між чимось тяжким та похмурим.

Structure - Heritage (2025), Atmospheric Doom Metal

Structure - ванменпроект екс-гітариста Officium Triste, і це, в принципі, все пояснює. На дебютному альбомі цього чолов'яги дуже подібна музика до творчості вищезгаданого колективу. Композиційно й мелодійно хороший матеріал, атмосфера теж кайфова, мені чомусь нагадала Tiamat 90-х. Загалом слухабельний атмо дум-дет із нотками фюнералу. Можна вникати.

Sowulo - Niht (2025), Neofolk/Dark Folk

Ловимо понад 50 хвилин голландського дарк фолку від гурту Sowulo. Нічна містика, прадавні язичницькі ритуали, насторожуюча, іноді навіть трохи гнітюча атмосфера, стародавні музичні інструменти та ембієнта, кінематографічна підкладка. Все це разом працює потужно, поглинає, занурює. Шанувальникам Wardruma, Heilung, Danheim і т.д. - рекомендація! 

Патриархь - Пророк Илия (2025), Black Metal

Не хочеться знову згадувати деталі розколу польського Батюшки, але течія Барфоломея показує себе більш життєздатною, ба, навіть перейменувалася в Патриархь. І мушу вам сказати, що цей крайній реліз є найкращим у творчості двох батюшок. Просто таки взірцевої якости православний doom black metal. Бездоганна якість запису, суперхітовий матеріал, хукові пасажі, класні запрошені вокалісти. Ще й зміст концептуальний - альбум розповідає про неграмотного селянина Еліаша Клімовича, так званого, пророка Іллю, який на зламі 20-х і 30-х років 20-го століття заснував свою православну секту на Підляшші із центром у ним же новоствореному поселенні Вершалин, яке проголосив єдиним святим місцем, що переживе кінець світу. Безперечно, це один із найкращих альбомів 2025 року, який цікавий як в музичному плані, так і в концептуально-історичному.

шикарний відеоряд до альбому

Sorrowful Land - Hiraeth (2025), Melodic Doom Death Metal

Нарешті цей український ванменбенд досягнув рівня зрілості. Четвертий лонгплей "Hiraeth" справді вартий уваги. І композиційно, і по якості запису тут вже пристойний матеріал, який хоч і є вторинним, але слухається доволі приємно. Не так вже й багато в нас виходить вітчизняних релізів у дум-детовому жанрі, тож пропоную ознайомитися.

Skratten - Taivatähed (2025), Folk Metal

Нашій увазі молодий естонський секстет Skratten, який минулоріч дебютував зі своїм лонгплеєм "Taivatähed", і зробив це дуже вдало. Справді якісний матеріал, якого в фолк метал жанрі в Естонії зовсім мало. Тепер Metsatoll може спати спокійно, адже нове покоління гідно продовжуватиме його справу. 

Serpents Of Pakhangba - Air And Fire (2025), Avant-Garde/Folk Metal

Безперечно, цікава авангардна платівочка. Це другий номерний повноформат від мумбайців Serpents Of Pakhangba, які експерементують із різними жанрами металу, замішуючи їх із індійським фольком, монгольским горловим співом,  трайбл музикою та сторітелінгом між піснями. Такий заміс точно не всім під силу, але ознайомитися варто. Цю музику справді можна назвати art metal.

Silence Of The Nemeta - Towards The Chimaera (2025), Atmospheric Black/Folk Metal

Ще один реліз у колекцію. Інді дебют бельгійського Silence Of The Nemeta неабияк порадував. Дуже гарну мелодійну музику маємо на "Towards The Chimaera". Скрипки, вістли, клавіши і багато акустики. Приємний ненав'язливий екстрим вокал у тандемі із чистим жіночим (можливо, єдине трохи слабке місце) гарно лягають на атмосферне гітарне жужання. Це доволі непоганий замінник Saor-у. Треба слухати!

Soaring - Soaring (2025), Post-Black Metal

Дебютний реліз від французького ванменбенда увібрав у себе всі шаблони й кліше постблекового жанру. Звучить, ну, геть хрестоматійно. Та й, в принципі, можна слухати, але навіщо, коли є Deafheaven, Harakiri for the Sky, An Autumn і т.д. Не хотілося б знецінювати працю Soaring, ну, але це геть вторинний чи навіть третинний матеріал, хоч і доволі слухабельний.