ShareThis

01 жовтня, 2012

МегамасС - Его величество удар (2012), Progressive Metalcore/Hardcore

Очінь-очінь і очінь харашо!!! Ще один вітчизняний гурт з якістю єврорівня. Другий повноформатний альбум цих киян нічим не поступається українським флагманам жанру ТОЛу та АННі. А, може, навіть і кращий. Підчас прослуховування, ноги так і рвуться вистукувати різноманітні ритмічні малюнки альбому. Прослухав залпом. Клас. Звучить свіженько, слово "прогресів" у назві жанру цілком виправдане, зустрічаються цікаві нестандартні, як для металкору, гітарні ходи, електронні семпли, а поява, хоч і фрагментарна, у такому жанрі баянчика і саксофончика мене геть вразили. Тексти теж хороші, не те сопливе, що у Стігмати. Патріотична пісенька про Данбасс, де "стучать кольоса в такт с сєрдцем і труби димят, оставляя етот город навсєгда в памяті моєй" посмішила :) Рекомендую ознайомитися тут

Stigmata - Основано на реальных событиях (2012), Modern Metal/Metalcore

"Сєнтябрь горіт.." вже догорає, а в моєму плаєрі нова Стігмата грає!!! :) Хлопці пішли шляхом комерції та новаторства. Від металкору тут майже нічого не лишолося. А от модерн металом це можна смєло назвати. Гурт еволюціонує і косить бабло, впровадивши у свою музику нові хвішки у вигляді нині дуже популярного дабстепу. Звичайно, колишні хванати матюкаються на такі нововведення, та й прихильники чистого дабстепу теж, напевно, не оцінять. Але якщо розглядати альбом як суміш двох вищезгаданих музнапрямків - то все очєнь даже не плохо. Звучіть свєжо, чіпляюче. Стало більше чистих вокальних партій, вони превалюють над іскожонними вокалами. Я оцінив нове звучання Стігмати і схвалюю таку їх зміну. Це ліпше, ніж лупашити канонічний металкор, де все вже мелено-перемелено мільйони разів. П.С.: а от у плані текстів хлопці не зраджують собі, як співали про хню, так і співають :) качнути алтьбум тут


Elvenking - Era (2012), Melodic Power/Folk Metal

Вже традиційно для галочки кочаємо новий 7-ий номерний альбум цих італійських фолкметалістів. Відразу зазначу, що павера тут вже зовсім нема, музику можна охарактеризувати як якийсь комерційний глем з нальйотом фолку та хімовського лавметалу. Іднізначно, старі прихильники гурту будуть ригати :) Проте, якщо альбом розглядати окремо від минулих робіт, то він таки цікавий, перш за все, завдяки своїй хітовості, мелодійності, яка запам'ятовується. Якщо раніше всі їхні пісні мені були на один мотив. Слухаєш - наче гуд, фолк мелодії, дудкі-свістєлкі-пєрділкі в наявносі, вимикаєш і все забуваєш. То тепер фольк частина стала значно меншою, але пісні набули хітовості. Вокальні партії теж змінилися. У більшості пісень здається, що співає нєбєзізвєсний Джон Бон Джові. Тому Ельвенкінг точно відберуть у старого пердуна частину прихильників. Резюме: альбом ЕРА - прифольковано лавметальований бонджові :) кочати, напрімєр, тут

Psychonaut 4 - Have A Nice Trip (2012), Depressive Black Metal

Чергова новинка-відкриття. Грузинський гурт з Тбілісі PSYCHONAUT 4 порадував мене своїм дебютним повноформатником, сподіваюся, і вам ця робота припаде до душі. Альбом вийшов дуже канонічним як для даного жанру, однак зі значною долею мелодизму. Місцями нагадує Shining, Nachtmystium (зокрема наркотичною тематикою), місцями схоже звучить на наш український Лютомысл. Слухається дуже легко і приємно. Все просто і мелодійно, принаймні після першого прослуховування мені так здалося. Душевні акустичні партії гітарки, примітивні мелодійні клавішні партії, але все це дуже чіпляє. Радує, що група повноцінна, тут навіть живі барабани. Виявляється в Грузії метал альбоми ще на касетках випускають. Я прослухав запис оцифрованої касетки. І лише сьогодні знайшов сд-ріп, диск вишов геть недавно. Кочати тут і хев е найс тріп більше години. Рецепт приготування якоїсь наркоти "щастя на двоїх" російською мовою у другому трекові пояснює назву альбому :)

Hexvessel - No Holier Temple (2012), Psychedelic Neofolk

Такий спокійний, дуже мелодійний. Вони кажуть: We’re a family that worships nature through word and sound. We hope you will join us.” Можливо, чимось схожі на своїх співвітчизників TENHI, але зовсім-зовсім трохи, бо мають своє обличчя. Тут менше сумбуру і грузу, які спостерігалися в останніх працях TENHI. Тут більше світла і тепла :). Вокальні партії місцями мені нагадують нинішню Anathema, а місцями чистоголосі пєснопєнія росіян RAKOTH. А ще в цій музиці прослідковуються якісь елементи ретро, не можу точно визначити які саме, бо не є спецом у музиці 70-х. Але щось з тих часів присутнє тут. Стандартний набір з гітарок і барабанів доповнений всякими дудками-сопілками, саксофончиком, скрипочкою і ще органчиком. Давненько не зустрічав хорошого такого цікавого неофолку. Коротше, вникайте і не пашкадуєте. На жаль, лише в якості 192кбс., поки не знайшов у кращій якості. link