Ніна та Тоня Матвієнко - Нове та найкраще (2012), Pop Folk

Для істінних гурманів хволку - мегореліз від суперлегенди українського етно - Ніни Митрохванівни Матвієнко та її доці Тоні. Якісна підбірка всіх луччейших хітів, майстерне поєднанння тру етнокласики і новітнього world pop, народного і авторського, тут вам і симфо, і джез, і ще багато чого. Як то кажуть, вона співає душею. Мене реально пройняло. Якщо ще й в тексти вслухатися - можна й сльозу пустити. Дуже настроєва музика насичена інтимною лірикою. Прослухавши випав у такий смуток, що навіть депресів блек та фюнерал дум групи в такий не вганяють. Очччєнь сумна чувствітєльна музика у Матвієнків. Ех. Душа пойот! Із прес-релізу: Цією збіркою розпочинається дискографія Тоні Матвієнко – якщо не рахувати спільну пісню з Арсеном Мірзояном-Бабуркою в його альбомі "Ґудзики". До того ж, це – перший диск, на якому можна почути одночасно і Ніну Матвієнко (маму), і Тоню Матвієнко (дочку). Власне, тут можна знайти по-справжньому раритетні записи Ніни Матвієнко – ну а пісні Тоні, ясна річ, робилися зовсім нещодавно. Отже, це відчутно різна музика, різні способи створювати об’ємну звукову картинку. З іншого боку, на цих записах Ніна і Тоня – майже ровесниці, і в цьому теж є своя родзинка. На додачу – манери виконання у Ніни й Тоні дійсно схожі, і буває доволі важко розрізнити, де звучить народна пісня, а де – авторська. Саме тому відмінності у загальному звучанні одночасно і заважають, і допомагають сприйняттю платівки, як чогось цілісного – одне виростає з іншого, молодше є прямим наслідком старшого. Тим самим, можливо, Тоня Матвієнко натякає, що – хай і сучасними засобами, це природно – спробує буквально, а не фігурально продовжити справу своєї мами.

Sunset Wings - Farewell (2012), Neofolk/Neoclassic

Другий лонгплей калінінградської неофолк & неокласік групи Sunset Wings виявився навіть кращим, ніж їх дебютник  “Covering for Solace” 2009 року.Дуже перспективний колєктів. Заручившись у черговий раз підтримкою своїх колєг по цеху із Romowe Rikoito, рєбйата видали чергову порцію неохволк якості, цього разу навіть з більшим ухилом в неокласік. Зокрема, альбум починається авторським  прочитанням славетного "Полонезу" Огінського (композиція називається (Farewell to the Fatherland). Ще одна з особливостей даного релізу - поява російськомовної лірики. Особисто мені пісні з російськими текстами нагадали саундтреки на зразок "Я спросіл у ясєня" чи "Алєксандра, Алєксандра етот город наш з тобою" із усім добревідомих кінохітів радянського періоду, проте саме ці пісні є душевнішими і щирішими на альбомі.  А взагалі, важко не помітити значний вплив на творчість калінінградціів славетних данців Of the Wand & the Moon.

качнути тут

Caladan Brood - Echoes Of Battle (2013), Epic Black Metal

А ось і гастінєц для любителів атмосферного блеку. Дебютний альбум америкосів Caladan Brood виявився надзвичайно мелодійним і чіпляючим, що геть не притаманно гуртам штатовського розливу. Тут типовий зразок європейського супермелодійного епічного блек металу з драм машинкою а-ля Summoning і Falkenbach. Третій трек "Дикий осінній вітер" - ващє агонь! Зачепив так зачепив! Рекомендую з нього і ознайімлюватися з творчістю цих рєбйат. Просто, примітивно, мелодійно але ж з душею! :)

кочаємо негайно тут

Stillife - Lullabies (2012) / Neofolk

Досєлє невідома мені російська неохволк група Stillife виявилась суперякісною, принаймні її альбум, що вийшов наприкінці минулого року. Мега зачот, хочу я вам сказати. Есенція того, що я найбільше люблю у неофолкові, без всяких хвонових стрілянин, грюків-стуків, без martial-industrial шумів, без апокаліптичних настроїв, лише мелодизм і лірика. А! і ще такий жирний нальйот пост-роковості присутній. Якість! власне, сцилочка зверніть увагу! при розпакуванні файлу треба буде ввести паріль: www.synthema.ru із прес-релізу: Легенды отечественной темной сцены Stillife возвращаются из забвения, чтобы спеть свою «колыбельную песнь» – новый концептуальный альбом "Lullabies". Одиннадцать всем известных русских народных колыбельных песен пересказаны в совершенно иной, неузнаваемой манере. Впрочем, и сама музыка проекта тоже претерпела значительные изменения. Холодные электронные пассажи первых альбомов уступили место сказочным акустическим настроениям. Новый альбом, созданный на основе классического европейского neo-folk звучания и характерного, присущего только Stillife мелодизма.

 

Крыница - Песнь Могильных Трав (2012), Neofolk

Юхуууу! Нарешті! Довгих 5 років чекав я на цей альбум від рибінсько-ярославльської фолк банди Крыница, яка глибоко проникла мені в душу і сразіла мойо сєрце ще у далекому 2007 році своєю пронікновєнной русской народной пєснєй. Чого лише варта "Ти нє спрашивай..." Істіінно говорю вам: Здесь пойот русская душа! І цього разу Родослав (лідєр колєктіва Крыница, а также широко ізвєстєн як учасних метал груп Во Скорбях та Опричь ) нє падвьол, а порадував новими задушевнимі боладамі, які чіпляють з першого ж прослуховування. Смуток і пєчаль воцарілі в мойом сєрдце під час прослуховування альбому "Песнь могильных трав". Слухаю і думаю, що кожна пісня могла би бути в репертуарі folk death/doom проекту "Во Скорбях", ах, як же шкода, що такий хвайний проект розвалився. Ну, що ж, лишається задоволнятися неофолк прочитанням цих задушевних русскіх пєсєн. кочать тут