Tarja - Colours In The Dark (2013), Symphonic Metal

Не можу не вставити свої пйать копєєк з нагоди виходу нового альбому Тар'ї. Ну що вам сказати, як і раніше вокал тут грає домінантну роль, тому всі хвани цієї співачки мають бути в захваті. А загалом мені здалося, що новий реліз значно поступається попереднику 2010 року. Той був хітовіший, качовіший та й краще запам'ятовувався. Правда, є хіти і на Colours in The Dark, наприклад відкривачка Victim Of Ritual (з типовим для хітів Євробачення "о-о-о", дивно чому фіни досі не відправили Тар'ю на цей пісенний конкурс, як мінімум в пйатьорку лідерів потрапила б), ще однозначною хітярою є Never Enough, також непоганим виявився ліричний кавер на "Темряву" Петра Гавриловича (див. Peter Gabriel). Вердикт: хванам - слухати до дір і в коллєкцію, інші проходять повз.

сцилочка

Daemonia Nymphe - Psychostasia (2013), Neofolk

Якщо ви скучили за дарк фолком, то рекомендую ознайомитися зі свіжим кружальцем грецького проекту Daemonia Nymphe. Здається мені, що цей альбум в рази кращий від недавнього свіжачка іменитих німців Darkwood. Греки зараз звучать цікавіше і різноплановіше. Не буду перераховувати інструментарій, лише зазначу, що Psychostasia однозначно вдалий альбом, який лишає тільки приємні враження після прослуховування. Ненав'язливо, легко, світло (тут скоріше неофолк, а не дарк), просто і дуже малодійно. Жіночі вокальні партії дещо нагадали творчість Corde Oblique - це теж плюс :)

качаємо бігом

We Butter The Bread With Butter - Goldkinder (2013), Experimental Deathcore

Незважаючи на певні зміни у своєму музичному напрямку, німецький бутерброд втримав планку і видав на-гора нічим не гірший від попередніх новий третій номерний! Експеріментал лишився, а ось деткору стало значно менше. Тепер музику німців можна охарактеризувати скорше як попс-індустріал. Ну, якщо коротко, то уявіть собі мікс з Oomph!, Pain, Samsas Traum i Die Apokalyptischen Reiter. Ця вся каша приправлена іноді рваними деткоровими рифами, а іноді якимись зовсім ненав'язливими але такими хітовими денс мотивами йоніки. Окремо відзначу різноманіття вокалі фронтмена Павла Борща. Попрацював на славу хлопчина. зняти пробу

Rain Catalogue - Niche (2013), Post-Rock/Instrumental

Ну, нарешті! Ось зразок якісного пост року від ван мен проджекта з Угорщини. У прес-релізі автор стверджує, що все зробив сам у себе вдома без студійного обладнання: запис, зведення, обкладинку, гуляш, млинці і т.д. От чортяка! Йому таки це вдалося. Альбом повен гарних мелодій і наскрізь просякнутий світлою атмосферою. Відзначимо також мультиінтрументалізм Ференца Капіллера: окрім гітарних та ударних існтрументів на альбомі також почуєте, скрипічні та трубу. А ще дуже доречними виявилися легкі електронік інфлюенції. От маладєц! Дуже добрий дебют! Так тримати!

посилання на качання

Подвійний Депресивний Удар

Квебекська депресивна десантура атакує Європу! Щоб жизнь вам сладко-сказочной не здавалася - тримайте добрячу порцію депресив блеку. Одразу дві майстерні групи видали свої нові альбоми:

Gris - À L'Âme Enflammée, L'Äme Constellée...

та Sombres Forêts - La Mort Du Soleil

Відразу відзначу дуже якісне звучання, доволі чітке й розбірливе, а не традиційне підвальне жужання на хвоні істеричних воплів. Тепер про відмінності: новий альбом Gris сповнений камерного симхвонізму (завдяки партіям скрипічних), в акустичних частинах попахує дарк фолком у кращих традиціях славетного Empyrium; а от Sombres Forêts пішли іншим шляхом - традиційний депресив змішали з шугейзінгом та навіть пост металом (підозрюю, що нєбєзізвєсний Fursy Teyssier (Les Discrets) не лише зробив обкладинку альбому, а й спровокував саме таке звучання La Mort Du Soleil, бо дуже відчутний його почерк в музичному оформленні матеріалу).

Отже, слухайте і обирайте для себе ліпше:

Gris - À L'Âme Enflammée, L'Äme Constellée...

Sombres Forêts - La Mort Du Soleil