Daylight Misery - The Great Absence (2013), Doom/Death metal

А такі релізи завжди тільки радують! Ну, полонив моє серце й вуха doom/death ще в кінці далеких 90-х і не відпускає досі. Тепер такі альбуми слухаю і ностальгую. І нехай це звучить вторинно, шаблонно і банально, але вміють Daylight Misery із штампів зробити душевну музику. Ех! На другому номерному альбомі грецькі музиканти залучилися підтримкою своїх іменитих колєг - екс-учасників Rotting Christ, один з яких зіграв басові партії, а другий зайнявся продюсінгом та енжинірінгом платівки - результат вийшов закономірний. Маємо моцний дум-детовий реліз у найкращих класичних традиціях жанру з таким легким колоритним південним душком. Зарах! Ех, ностальжі!!!

кліпєц

і сам альбум

Korn - The Paradigm Shift (2013), Nu-Metal

А що, непоганий такий альбумчик КоЯн видав. Кілька разів можна прогнати, геть не навантажує, я би навіть сказав, розслабляє. Електронщини й даб-степу значно менше, ніж на попередньому альбомі, а ось качу стало більше, що і радує. Ну, вороття до істоков ніхто вже й не очікував, тому в співвідношенні комерціалізація/якість доволі непоганий реліз.

Ознайомтеся на дозвіллі

Elderblood - Son Of The Morning (2013), Symphonic Black Metal

Напевно, пора вже виокремити блек харківського розливу в окрему течію, бо групи там з'являються пачками. Як ото death гетеборзькой волни, так у нас - блек харківської хвилі. Знову нове ім'я - але вже знайомі особи. Elderblood - sympho black банда, сформована екс-учасниками Nokturnal Mortum. Дебютний альбом Son Of The Morning вийшов ще влітку, але я помітив лиш тепер, коли виявий Elderblood серед учасників прєдстоящого грудневого Паган фесту. От і вирішив ознайомитися попередньо з творчістю цього колектеву. Не буду розводити теревені, а опишу коротко: якісний саунд, професійна гра, але душі нема. Все це ми чули 18 тисяч разів і більше, хтось порівнює з Dimmu Borgir, хтось із ще чимось. Я от почув навіть деякі відголоски ноктюрналмортумовського "Goat Horns", але той же Saturious ще в 1996 році продукував хоч і простіші, але значно хітовіші й сімпатічніші клавішні партії, ніж Astargh у 2013 році на цьому релізі. Коротше, з хітовістю щось треба робити хлопцям, а так всьо гуд.

Качаємо й слухаємо

SubRosa - More Constant Than The Gods (2013), Doom/Stoner Metal/Sludge

Я і не знав, що з моменту виходу останнього альбому в 2011 році цей чудовий колектив вже встиг розпастися і зібратися знову. Жіноче тріо знову разом, до того ж дівчата залучили у свій колектив ще двох парєньков на бас та ударні. Що ж я можу сказати про новий доробок цього чудового бенду з Солт Лейк Сіті?! Це просто шик і мйод! Якщо вам хочеться чогось оригінального, непримітивного, нешаблонного, але водночас неперевантаженого авангардом та експериментами, то цей альбум для вас! More constant than the Gods із тих релізів, які потрібно слухати не десь в маршрутці шумного мегаполісу, а наодинці з самім сабой у тиші тьомной комнати, абстрагуючись від усього буденного та насолоджуючись роздумами об жизні та й битії чєловєчєства загалом. Напевно, це найекзистенціальніший альбум 2013 року, що мені доводилося чути - музична робота, в якій хочеться смакувати кожну нотку окремо взятого інструменту. Дівчатам вдалося створити унікальний симбіоз із сладжових груві гітар, розмірених ударних, психоделічних скрипок і такого по-доброму ретро (а-ля з інді-альтернатів груп 90-х жіночого вокалу). Шість монументальних треків відправлять вас у понад годинну мандрівку втику і роздумів. Окремо відзначу останню композицію з шикарним дуетом фортепіано і флейти та кодовими цимбалками.

Негайно качаємо, ви далжни знати, що й така якість є!

Prarod - Na Cestě K Zániku (2013), Pagan Metal

Думав, що у Словаччині окрім Ancestral Volkhves гідного паган металу ніхто не робить, а виявилося, що помилявся. Презентую вам нове ім'я - Prarod. Цей колектив на п'ятому році існування нарешті видав свій дебютник. Буду краток: " Na Cestě K Zániku" найбільше нагадав ранню творчість таких колективів як Znich та Темнозорь. Є тут і мелодичні гітарки, і фолькова флейточка, і такий характерний слов'янський дух. Легкий і приємний альбом для прослуховування. Як то кажуть, просто, но са вкусам. Інджойте!

пасилання