Помнім,
помнім ми цього сурового і водночас меланхолійного челябінського парнішу Антона
Бєлова, який після минулорічного падіння метеориту раптом покинув свой радной
город і оселився в неньці Україні. Таким чином, з виходом п'ятого номерного
альбому колись російський фактично ванменпроджект
отримав реальну українську прописку. Більше того, залучивши до
співпраці музикантів з київських гуртів Vin de Mia Trix, Dimicandum та Inferno
став повноцінним метал бендом. Невипадково я згадав про метеорит, бо в
прес-релізі альбому читаємо, що цей лонгплєй присвячений саме
цьому небесному тілу, яке наробило шуму в Челябінську на початку минулого
року. Далі ще банальніше: "ці події стали причиною затримки запису
альбому". Невже Антон так злякався радіаційного впливу цього астероїда, що
аж покинув рідну землю?! Ну, та добре. Перейдімо ліпше до музики. А вона таки
приємна в цьому сабжі. Фолк -нєє, не відчув, поц рок і дум метал - так, є!
Початок альбому похмурий та думовий з екстрим вокалами, а от друга частина
ліричніша та спокійніша, навіть добріша! Умовно реліз поділений на 8 безіменних
нумерованих композицій, які фактично сриймаються як один довгий трек.
Кульмінацією я назву номер 4. Цілком якісна робота у дусі всіх попередніх
альбомів але з більшою долею неокласіку, бо замість однієї скрипки тут вже
маємо цілий струнний квартет і ето єсть прекрасно! качаємо,
вникаємо.
