Ignis Fatuu - Unendlich Viele Wege (2014), Medieval Folk Metal

Це вже третій доробок від молодого німецького колективу. І якщо коротко, то скажу, те, що хотів почути на останньому альбомі Schandmaul, який не виправдав моїх сподівань, у повній мірі знайшов у новому релізі Ignis Fatuu. Все ж таки цей гурт більше тяжіє до року, ніж до металу, та й медієвалем цю музику можна назвати лише за наявність традиційних дудок-волинок. А взагалі, перед нами типовий зразок хорошого сучасного німецького фолк року.

слухаємо 

Kuolemanlaakso - Tulijoutsen (2014), Doom/Death Metal

Якщо скучили за якісним doom/death, то цей реліз для вас. Новизни, правда, тут ви не знайдете. Це доволі стандартний середньотемповий добре зіграний doom/death з фінською мелодикою та текстами. За атмосферою та гітарним звучанням мені нагадав творчість іншої фінської групи Курск, за зведенням - шведський Draconian. Окремо відзначу вокальні партії: приємні чисті чоловічі вокали та потужний гроул. Наймелодичніші треки альбому - це 6 та 7. приємного вникання

Dreadnought - Lifewoven (2013), Avant-Garde/Psychedelic/Post-Black Metal

Все ніяк руки й ноги не доходили ще раз повернутися в 2013 рік і написати вам про справді оригінальний альбом. Але настав цей час! Як і обіцяв у підсумках голосування Metalstorm, ось вам кілька рядків про молодий американський гурт із штату Колорадо та його супервдалий дебютник. Не знаю, чому редакція Меtalstorm віднесла альбом Lifewoven до розряду прогресів метал, бо насправді тут доречніше говорити про авангард. Па-баммм! Отже, презентую вам єдине відкриття 2013 року, яке було мною знайдене у процесі переслуховування багатьох номінантів у різних стилях та жанрах  - юноє дарованіє гурт Dreadnought, дебютний альбом якого воістину вартий вашої уваги! Про майстерність виконання та якість запису нічого сказати - вони просто на високому рівні. Про інструментарій маю трохи більше слів: окрім стандартного набору для металгуртів тут присутні також мандоліна, флейта, труба і аж три види скаксофону! Інтрігующє! А що ще ж вирізняє Дредноута з-поміж безлічі нині популярних авангард гуртів: це легкість сприйняття їх музики - вся ця велика кількість інструментів добре організована і створює миловидне музичне полотно, позбавлене будь-якої гінської какафонії чи різких ламаних ритмів. Тут все плавно і милозвучно. А стилістичне поєднання яке! Мммм, просто мйод і бальзам в адном хвлаконє! Класичні хард рокові діпперпеловські сінтєзатори, арт-рокова джетроталовська флейточка у купі з естрадним джазом, легким сайкоделом, неокласичним ангізіївським фортепіанком, атмосферним пост блеком із стійким дорненрайховим присмаком і навіть прогресивним спейсом. Ну, що з'їли уху від такого міксу? То давайте бігом качайте та вникайте, бо альбом не на одне прослуховування! І буде вам щастя. Більше нічого додати. Дуже класне відкриття 2013 року.  Я задоволений

посилання

Macbeth - Neo-Gothic Propaganda (2014), Gothic Metal

Доволі неочікуваний реліз. Можна сказати, що це друге пришестя вже підзабутого італійського гурту Macbeth. Чомусь подумав, що після альбому 2007 року ці музиканти саморозпустилися. Але ж ні, ось нам подарунок, коли вже ніхто не чекав. Звісно, від  Neo-Gothic Propagnada не варто чекати чогось у дусі дебютника Romantic Tragedy's Crescendo, який справедливо можна віднести до найкращих зразків готік дум металу. Адже й у самій назві нового альбому криється суть і те, що намагалися донести музиканти до сучасного слухача. Відзначу, що їм це цілком вдалося. Все зроблено у нині трендовому напрямку МСМ (модно стільно маладьожно): тут присутні аж 3 чоловічі вокали (щоб усі слухачі були задоволені): ниючо-плакучий, чистий і екстрім + милозвучний жіночий вокал. Мелодік детові рифи переплелись із електронними фішками та готичною атмосферою. Загалом дуже моторно і мелодично. Вважаю, що ці старички дали гідну відповідь і показали, що ще можуть змагатися за слухачів з молодими гуртами як, наприклад, Amaranthe, які стрімко завойовують серця і вуха прихильників сучасного молодіжного готік металу.

качати тут

Behemoth - The Satanist (2014), Epic Extreme Metal

Ніколи б не подумав, що з'явиться бажання прокоментувати новий альбом видатної польської black death metal легенди Behemoth, тому що завжди вважав музику цих поляків монотонною долбйожкою і кашою. А тут от такий поворот подій: на 23 році існування хлопці випутили 10-ий номерний реліз, який все ж таки привернув мою увагу. Перш за все завдяки вже відомому нам найкращому метал кліпу 2013 року на пісню Blow your trampets Gabriel, яка й відкриває новий дев'ятитрековий опус "The Satanist". Behemoth змінився, і це факт, це позитивний факт, бо змінився він на краще. Певно, тяжка хвороба і операція з заміни кісткового мозку, яку пережив засновник і лідер гурту Nergal у 2010 році, вплинули на його творчість. Музика колективу однозначно пом'якшала, хоча від сатанинської тематики не відхрестилася. З'явилася приємна мелодика, акустичні гітарні партії, симфонізм (живі тромбон, волторна, саксофон) і атмосферність, якої так не вистачало цій команді. Вважаю, невипадково в тегах вказано, що це extreme metal, адже чистим black metal-ом цю музику вже важко назвати. Тут присутні також doom-death гітарні рифи, і трапляються навіть heavy metal соло. Особисто для мене The Satanist - це поки що найкращий альбом гурту Behemoth. Кажу "поки що", бо такі композиції як Blow your trampets Gabriel, In the Absence ov Light та O Father, o Satan, O Sun! дають усі підстави сподіватися, що Behemoth таки знайде своє нове музичне обличчя і порадує нас ще кращим матеріалом, який без вагань можна буде віднести до альбомів року.

вникати тут