Caprice_2014 Girdenwodan Part 2 / neoclassic, neofolk

А ось і друга частина дилогії від неповторних російських неокласиків Caprice, які твердо осліли на хвранцузькому лейблі Прікосновєніє і систематично там штампують нові творіння, що радують наш слух. Як завше чуємо казкове звучання струнних, арфи, піанінко з чарівним вокалом Інни Брежестовської, яка вже остаточно перейшла на англ. мову. Цього разу текстове наповнення склали твори англійських майстрів пера Байрона, Уайльда та інших. Отже, слухаємо і насоліджуємося етой льогкой порящєй сказочной музикой.

кач тут)

Akroma - La Cène (2014), Symphonic Progressive Black Metal

5 років нічого не чули від цих хвранцузьких сімфо-блекерів і ось вам дарунок - виймайте новий сімфо-блеко шквал. Для всіх поціновувачів Крєндєлів маст хев, ну, як мінімум, маст лістен. Тут вам і напор, і мелодика. Правда, вже у другій половині альбому починає набридати цей нервозний кряк-вокал. Хотілося би, щоб нова вокалістка частіше вклинялася в кряко-бласто долбйож, бо місцями він скочується в монотонність. Ну, це мені так здалося. А вам - совєт да якісного прослуховування. Проте, якось раніше така музика більше встромляла, тепер вже не супер торт, хоч і зроблено все на якісному рівні. кач

Insomnium - Shadows Of The Dying Sun (2014), Melodic Death Metal

Дякую цьому релізу, який допоміг мені усвідомити, що лічно асабисто для мене хвінський мелодет ліпший, ніж шведський гетеборзької хвилі. Зважаючи на останні безликі альбуми DT i In Flames, з яких я не можу пригадати бодай однієї хітової мелодії, новенький доробок Insomnium - це просто мйод і сладкій бальзам. Разом з останніми роботами Omnium Gatherum  "Shadows of the Dying Sun" показує, яким має бути якісний сучасний мдм. Але ж буду відвертим до кінця - початок альбому мене ніяк не зачепив, але вже на третьому трекові зрозумів, що треба буде ще раз переслухати альбум. Всі наступні пісні виявилися доволі якісними і головне хітовими. Чарівна Кatatoni-чна меланхолійна мелодика, дозовані бластбіти та порційні чисті вокали у купі з ненав'язливими атмосферними клавішами - ось він, рецепт успішного релізу Insomnium. Ну, і звісно професійна майстерність виконання та якість зведення. Все на високому рівні!

Улюблений трек: Black Heart Rebellion

посилання

Dub Buk - Цвях (2014), Black/Thrash/Death Metal

А шо у нас новава на Слобожанщині? Досить неочікувано вискочив свіженький реліз від легендарних харківчан Dub Buk, щоправда, так само неочікувано після трьох прослуховувань я відправив його у небуття. Не такого матеріалу я очікував від цих хлопців. Невже це кінець майстерної формації, адже подейкують, що "Цвях" - останній альбум гурту. У принципі, даний реліз є логічним продовженням шикарного попередника "Мертві сорому не ймуть", правда, трешова складова значно посилилась. Але хітовості, просто жах, як не вистачає, та й смислове наповнення важко розібрати на слух без наявності текстів перед очима, а у даному випадку лірика грає вагому роль. Загалом це рівний, навіть дещо монотонний альбум з мелодіями але без хітів, лише трохи виділяються треки "Дохлый живьем" та "Свиное ухо". До речі, ще одна незрозуміла зміна - вся лірика на альбомі стала російськомовною, навіщо ж називати реліз українським словом "Цвях"?

качаємо

Wolf Rahm - Фольклорище (2014), Folk Metal

Однако, фолк мітол лишається в мегатренді й цього року, принаймні в Рассєї, де гурти, які грають у даному жанрі, з'являються просто пачками. Одним із таких виявився маладой колєктів із Іжевська Wolf Rahm, який недавно дебютував з альбумом "Фольклорище".Да, гінська назва, згіден, та й сам матеріал нічим, звісно, нє удівіл. Хлопці лупашать традиційний бір метал, без автентичних інструментів але з назойливою йонікою. Шкода, а могли б хоч якихось екзотік удмуртських елементів додати, ех. Коротко охарактеризую музику Wolf Rahm, щоб вам було зрозуміло, що це за кізяк. Рєбйата запропонували своє бачення хволк мітолу, поєднавши в одне ціле Тролль Гнет Ель, Король и Шут та Ногу Свело. Останній особливо відчутний у чистих вокальних партіях. Ну, що ж і таке має право на існування і музиковиявлення.

знаїмтеся