Burzum - The Ways Of Yore (2014), Pagan Ambient/Dungeon Synth

Ну, що можна сказати про нове творіння Варга? Блеку я не очікував, тому й розчарування особливого не відчув. Але навіть з точки зору оцінювання якості ембіенту чи данжеону, який представлений на цьому доробку, слід зауважити, що її рівень не високий. Здається мені, що цей електронний мінімалізм починає граничити з деградацією. Примітивність зашкалює, а порівнювати з тюремним Daudi Baldrs не чемна справа, адже різниця разима. Дещо рятують загальний стан справ останні два довгих треки, які певною мірою нагадують клавішні музикування Варга у камері, все ж інше на альбомі - якесь світле тру-ля-ля ні про що. Ітіг: шіфт+дел.

для ознайомлення 

Dornenreich - Freiheit (2014), Progressive Blackened Folk Metal

Dornenreich це один із тих колективів, який не може розчарувати, а лише радує. Жодного разу говнєцом від них не віяло. Ось і на восьмому номерному все просто чудово. Широка стилістична функціональність гурту не дає слухачу нудьгувати. Кожного разу Dornenreich дивує якістю та високою майстерністю. На альбомі Freiheit гурт віддалився від блекового звучання і з головою поринув у неофольк, лише 4 та 5 треки жужачими гітарками нагадують нам про чорне начало цього австрійського бенду. Хочеться чогось спокійного і приємно-мелодійного з хвілософськими нарративними текстами  від одного з мастєрмайндів Angizia (це я кагбе натякаю на Йохен Штока), тоді вам сюди. Ще більше ліричних скрипічних партій та акустичних гітарних переборів. Про теги прогресів і фолк метал в шапці можна забути. Це neofolk, only neofolk. Для хванів Empyrium особлива рекомендація качнути!

посилання 

Dark Lunacy - The Day Of Victory (2014), Symphonic/Melodic Death Metal

Доволі неочікуваний реліз, що подає надію на краще. Адже після того як Майк лишився сам і випустив у 2010 провальний альбум Weaver of Forgotten, я був безмежно огарчьон, що улюблена мдм група відходить у небуття неякості. Брак фірмового драматичного мелодизму, відсутність скрипічного квартету робили з DL типовий безликий мдм. Але в контексті вищесказаного свіженький "Дєнь побйеди" подає надії, що не все ще втрачено, і, можливо, гурт реінкарнується та повернеться до билої міці! Семпли радянських пісень багато вирішують у цій музиці, хоча слід зауважити, що композиційна драматична монолітність вже не така міцна, як на перших трьох альбомах гурту. Ну, будемо сподіватися, що вже на наступному номерному Майк, якщо не перевершить, то хоча б досягне рівня легендарного дебютника "Devoid". Почекаємо і послухаємо поки те, що маємо.

П.С.: з першого прослуховування найбільше качнула мене From the Don to the Sea, бо нагадала щирий драматизм золотих часів гурту. Також вдалою вважаю пісню про Дєкабристів.

посилання

An Danzza - Scintilla (2014), Ethereal/Neo-classic/Neofolk

І ще один альбум у колекцію фолк музики. Виявляється, в Іспанії теж вміють грати душевну кельтську музику. An Danzza пропонує чарівний симбіоз нео-класики, селтіка та лайт ембіенту. Релаксивно-медитативно і дуже мелодійно.

Забрати тут

Griefloss - Ruiner (2014), Depressive Black Metal/Shoegaze

Щось середнє між депресівом і шугейзінгом пропонує цей америкоський колєктів на своєму дебютнику Ruiner. Окрім основного скрімового вокалу також частково присутній чистоголосий спів. Загалом не супермйод, але кілька разів можна прогнати на дозвіллі. Добре йде хвоном, не обтяжує слуховий апарат.

зацінити