Hroptatyr - Hroptatyr (2014), Viking/Pagan Metal

Зовсім недавно згадував про легендарних Mithotyn у контексті нового альбуму Kings of Asgard. І ось знову чудова нагода пам'янути цей гурт, цього разу підставою є новий (другий номерний) реліз німців Hroptatyr, які дотримуються старих добрих традицій вікінг металу зразка кінця 90-х, навіть якість звучання підшаманили відповідно. Аж заностальгував за таким простим але щирим добрим вікінг металом.

кочаємо 

Eluveitie - Origins (2014), Folk/Melodic Death Metal

Взагалі, я чекав обіцяне продовження акустичного Evocation I, а тут на тобі - вже третій альбум поспіль валять свою стандартну хелветіан фолк метал програму. Після кількох вдумливих прослуховувань дійшов висновку, що Origins кращий, ніж попередній Helvetios і, можливо навіть трішки ліпший від Everything remains... 2010 року, ну або ж на одному рівні з ним. Вочевидь, Eluveitie стали ще одними заручниками Nuclear Blast і тепер вимушені тупцюватися на місці, продукуючи те, що вже себе добре зарекомендувало, притягнуло хванів та добре продається, тому й не дивно, що на альбомі немає жодних експериментів чи інновацій. Хоча, як мені здалося, по саунду та мелодетовому напору цей альбом є переконливішим, ніж два попередніх. Але фолькова складова теж не підкачала, свістєлкі-волинкі тримають мелодію навіть у заспівах, а не лише на приспівах. Саме завдяки фольковим інструментам Eluveitie й досі слухати цікаво, інакше скотилася б група у традиційне безлике мдм молотилово.

П.С.: А все ж таки чекаю більше на Evocation II

посилання

Empyrium - The Turn Of The Tides (2014), Symphonic Folk Metal/Neofolk

Сам факт повернення легендарного гурту в стрій - це, звісно, радісна звістка, але новий альбом, здається, порадує не багатьох. Чому? Бо 12 років очікування справжніх хванатів, напевно, заслуговували на кращий результат. Нє, но всьо на рівні: якість, мелодік, атмосхверік. Але, вочевидь, тут знову маємо ситуацію з "і нашим, і вашим". Як на мене, для поціновувачів гурту періоду 2000-х тут фактично нічого шукати, більше до вподоби прийдеться цей лонгплєй любителям ранньої творчості Empyrium. Неофолк практично відійшов у небуття або, якщо хочете, імплементувався у сімхфонік etherial metal. У будь-якому разі, це альбум не на одне прослуховування. Будемо вникати далі.

сцилочка 

Earthen - The Fate That Binds Us All (2014), Folk/Melodic Metal

Скажу так, склалося двояке враження від прослуховування цього альбому, але те, що він заслуговує уваги - це точно. Для мене американський гурт Earthen - відкриття, у сенсі новизни, бо раніше їх не чув, хоча The Fate That Binds Us All  - це вже третій номерний альбум гурту. З перших нот реліз заінтригував і зарядив на якість, адже тут є і приємна мелодика, і якісний чоловічий чистий вокал, і навіть скрипка та флейта. Під час прослуховування мимовільно виринали паралелі з раннім Empyrium і навіть Agalloch, але під завершення альбому так і не з'явилося відчуття абсолютного задоволення від прослуховування даного матеріалу. Присутнє стійке ощущеніє, що чогось бракує цій музиці для того, що назвати її мегаякісною. Навіть не можу точно визначити, чого саме не вистачає. Можливо, більше би екстрим вокалів, які з'являються тут лише фрагментарно, а може, чогось іншого бракує. Вам слухати і вирішити для себе.

пасилання  

Drescher - Erntezeit (2014), Melodic Death/Thrash/Folk Metal

Ну, ось нарешті - абсолютно нове ім'я, яке варте уваги. Дуже приємний дебют видали ці австріякі, які шанують старі треш та гевві традиції. Зразу відзначу, що мелодік дезу тут зовсім немає, а от трешова складова вагома та й гевві інфлюенції відчутні. Але майстерно вплетений у цю, дещо олдову, музичну канву акордеон по-справжньому рєшає! Не зайорзане гоц-гой, а лєгатто виконання на трешовій підкладці слухається доволі вкусно. А ще порадував бонусний кавер на Iron Maiden-овський хіт Hallowed by the Name. Зарах!

оцініть альбум тут