Leprous - Malina (2017), Progressive Metal/Rock

"Ах какою сладкой маліна била!.." А у виконанні норвезьких прогрокерів Leprous ця маліна ще слащє! Так, п'ятий номерний альбум цих музикантів отримав назву "Malina" і солодшим він є навіть у порівнянні із попереднім лонгплеєм гурту "The Congregation". Від металу тепер мало що лишилося, думаю, можна назвати це просто прогресивним роком. Не дуже котую цей жанр загалом, але ж Leprous то є виняток - немов "лучік солнця у нєпроглядной тьмє". Хоча, напевно, сонячного у музиці цієї команди нічого немає, бо вона ж про самотність, страджання, меланхолію, смуток і т.д. А тим паче з таким жалібним плакучим вокалом як у Ейнара! Ок, не буду далі розводити демагогію, альбум "Malina" - безумовний маст лістен. Норвежці знову радують і однозначно потраплаяють у цьогорічний топ/download

ще досі сумніваєтесь? тоді смакуйте аж 3 відео

Raventale - Planetarium (2017), Atmospheric Black Metal

І знову трохи українського. На часі маємо восьмий номерний альбум від київського Raventale. Думаю, команда не потребує додаткової презентації, адже доволі відома, як то кажуть, "в тєсних", а, можливо, і не зовсім "тєсних кругах". У принципі, новий матеріал жодних несподіваок не приніс. Альбум містить лише 4 треки із загальним часом звучання трохи більше 36 хвилин, тому здалося якось мало. У стилістиці нічого не змінилося, все той же мелодичний придумований атмоблек. Останні два треки звучанням нагадали творчість харківського Khors. Взагалі прослухав цей реліз разів три-чотири, бажання переслуховувати більше немає. Надто все передбачувано і шаблонно. качнуть/download 

послухати

Paradise Lost - Medusa (2017), Gothic/Doom Metal

Продовжимо огляд новинок від легендарних команд черговим лонгплеєм від британців Paradise Lost. Ця платівка вийшла ще 2 місяці тому, та все руки й вуха не доходили до неї. Врешті вдалося і її послухати. Ну, що сказати? Якщо це не назвати поверненням до коріння, то як мінімум, інфлюенції тяжкого минулого важко заперечити. Матеріал альбуму "Medusa" вагомо потяжчав, мейнстрімовість мелодики зникла, ну, а про готичність годі й згадувати. Такого похмурого і напруженого звучання я не очікував, та й чистого вокалу геть обмаль. Олд скул дум-дет фанатами, може, й припаде до душі, але для мене - це розчарування року. Липка, тягуча нудотна "медуза"/download

офішел відос про бомжа

Satyricon - Deep Calleth Upon Deep (2017), Black Metal

Кажете, тру норвіджіен блацк метал? Лєгєнда? От тільки через повагу до минулої слави бенду й скачав це нове творіння Satyricon-a. І ледве дослухав його до кінця. Ну, нудотно ж, мега скучно. І цей пластиковий звук, який ще на попередньому релізі 2013 року коробив вуха. Певно, назвав би цей лонгплей розчаруванням року, але оскільки нічого хорошого від Сатіра вже не чекав, то, кагбе, й сильного розчарування  не прочувствовав. для галочки/download

П.С.: але є кілька чіпляючих мелодійних мотивів.

гіпнотизуюче окультне відєо

Septicflesh - Codex Omega (2017), Atmospheric/Symphonic Death Metal

Нарешті дістався до нового творіння Септіків. До слова, це десятий номерний альбум гурту. Монолітище, глиба, масштаб! Очевидний претендент на потрапляння у топ року. По суті, "Codes Omega" продовжив почате на двох попередніх релізах. Із позитиву - стало менше бластбітного зубодробилова, цікавіші оркестровки, із негативу - як і на попередньому альбумі, знову не вистачає класної мелодики, теми чіпляють лише фрагментарно. А взагалі, претензій до грецьких метрів більш немає, якість запису та майстерність виконання вражають. Найліпші треки cуб'єктивно: "Martyr", "Enemy of Truth" та "Faceless Queen". лінк/download

недешевий кінематограф