Ця сторінка повністю присвячується музиці. На радість і в кайф усім справжнім меломанам. Для кожного, кому музика – не просто набір звуків, а стан життя і спосіб мислення. Тут ви знайдете рецензії на новинки вітчизняної та закордонної музики. Специфіка рецензування – жива комічна суб’єктивна форма, збагачена різноманітними лексичними та стилістичними засобами. Отож, гайда в безмежний світ музичних відкриттів!
Чесно кажучи, очікував більшого від тридцятилітніх зубрів дарк фолькової сцени. Здається, пора вже дідусю Уейкфорду на пакой. До речі, подейкують, що це останній альбум Sol Invictus. Так це чи не так, але платівка "Necropolis" для "лебединої пісні" слабенька. Хотілося би чогось більш фолькового і менш психоделічного. Ну, але, може, комусь якраз такий Sol Invictus припаде до душі найбільше/download
Німецький конвеєр готік-рок хітів Mono Inc. не спиняється ні на мить. Ще не встиг призабути минулорічний "Together till the End", а дядько Мартін і Ко. приготували нову порцію легкої чіпляючої музики, яка отримала назву "Welcome to Hell" та стала одинадцятим номерним альбумом у дискографії гурту. Жодних змін чи інновацій, лише старий перевірений рецепт - прості тексти та поп мелодика, ось і все. релакснути/download
Ловіть привіт із 90-х! Не часто нині трапляються такі приємні, по-доброму ностальгічні дум-дет альбоми. Коли у 2015 році греки OTIL відродилися і випустили новий реліз після 12-річної занепаду - то була несподіванка, але з виходом "Aegean Sorrow" вони ще більше вразили. Точно не очікував від них такого почути. Складається враження, що матеріал нової платівки був написаний і мав з'явитися на світ десь у період між "Orama" 1997-го і "Crystal Tears" 1999-го, але гурт відклав його в заначку і презентував лише тепер у 2018-му. Ніякого готік року, жіночих вокалів та інших "радіоформатних" експериментів, а лише смачний традиційний дум-дет із низькими тягучими атмосферними гітарними рифами, акустикою та насиченим гроулом. Претендент номер один на звання найкращого камбеку року/download!
Несподівано винирнув із аналів німецький гурт Midnattsol, який десь поневірявся аж 7 років. І врешті презентував свій четвертий номерний альбум. Пригадую, що грали ці рєбйата колись такий собі нудненький сімфо готік із скандинавськими фолк елементами. У принципі нічого не змінилося. Але до основної вокалістки Кармен приєдналася її іменита старша сестричка Liv Kristine (всім добре відома по Theatre of Tragedy) і, певно, саме її вокал зробив музику Midnattsol приємнішою і слухабельнішою. спробуйте/download
Сила-силенна цих фолк метал ансамблів розвелося, що вже й призабув про туринців Lou Quinse, які ще у 2011 році дебютували зі своїм альпійським екстрим фолк кором. А нині маємо другий номерний альбум цього мультиінструментального колоритного колективу, і скажу вам, що не розчарували хлопці. Довга перерва пішла їм на користь. Якість запису стала краща, піднялася з глибин андеграунду до пристойного рівня. Ну, і сам матеріал - доволі різнобарвний та мелодійний (до речі, ця мелодика з окситанським душком нагадала мені творчість французів Stille Volk). зацінити/download
