Depressed Mode - Decade Of Silence (2022), Symphonic Death/Doom Metal

Ще фінського думця підвезли. Deppresed Mode вивалили третій номерний реліз, і відразу скажу, що це буде цікавіше, ніж цьогорічний Shape of Despair. Потужно, мелодійно з якісним звучанням. Моцний гроул,  чоловіче чистоголосся (таке собі), жіночий бек (хороший), ненав'язливі клавішні, ну, і гітарно-ударна частина теж на рівні. Але, як і раніше, чогось таки цьому ансамблю не вистачає. Варіативності (якщо про таке можна казати в контексті жанру), чи то пак, впізнаваності. Одним словом не вистачає оригінальності. А так то геть непоганий реліз.

Crematory - Inglorious Darkness (2022), Industrial/Gothic Metal

Ще одні динозаври ніяк не вимруть, хоча вже давно вижали із себе все, що можна було. Напалмівська голка досі тримає в тонусі, мусять стабільно щодвароки видавати новий альбум. По матеріалу скажу, що тут все стабільно хрестоматійно: не гаряче й не холодно. Crematory як Сrematory, що в 90-х, що тепер. Для особливих ностальгіків навіть перезаписали і включили в цей альбум німецькомовну версію невмирущого хіта 1995 року "Tears of Time". Ну, хоча б заради цього можна вже разок послухати цей альбом. 

Caliban - Dystopia (2022), Metalcore

Добре зайшов новий повноформатник німецького Caliban. Навіть не очікував якості після ніякого минулорічного EP та невиразного "Elements" 2018 року. Чи то я скучив за металкором, чи то хлопці взялися за розум й почали знову нормально навалювати. Це, звісно не рівень 2012-го, але цілком пристойний, качовий і хуковий реліз. Хітяри з першого ж прослуховування - "VirUs", "Darkness I Become", "Dragon". Рекомендую цей бадьорий, освіжаючий реліз.

Cadaveria - Emptiness (2022), Black/Gothic Metal

Геть неочікуваний камбек. Я думав, ця сеньйора вже пішла відпочивати. А вона, вочевидь, вирішила на свій 50-річний ювілей нагадати про себе метал громадськості. Чи є ще фани, які пам'ятають її славетні роки в Opera IX? Ну, а альбом насправді вийшов геть непоганим. Можливо, тому що від нього нічого не чекав. Але точно можна стверджувати, що він ненудний і слухається цікаво. Балансування між екстрим і чистим вокалом (якого стало доволі багато) безперечно є плюсом. Та й жанрово тут присутня суміш із блеку, думу і навіть стоунера. Рекомендую ознайомитися.

Al-Namrood - Worship The Degenerate (2022), Black/Folk Metal

Ееее, розчарували цього разу саудити. Новий альбум геть не порадував. Судячи з інфи на архівах, команда зазнала якісь перипетії зі складом, що, звісно, не могло не вплинути на творчість. Всі колишні тіпи кудись зникли - натомість з'явилось троє нових. Але з минулим складом практично зовсім вивітрився той східний етно колорит, за що я любив цю команду. Від етно лишилися тільки перкусії. Коротше, дуже прісний блек метал реліз, гурт втратив свою оригінальність.