Long Distance Calling - Eraser (2022), Instrumental Post-Rock

Пост рок релізи цього року таки радують. Ще один такий беру в колекцію. Німці LDC знову радують суперякісним матеріалом. На новому альбомі "Eraser" обійшлися без вокалів та альтроку, але вивалили порцію якісного динамічного пост року, без всяких шугейзів та спейсів, але з дуже класною мелодикою та легким вкрапленням духових та скрипкових. Фейворіт треки: 5, 7 і 9. Рекомендую!

Brymir - Voices In The Sky (2022), Symphonic/Melodic Death/Pagan Metal

А ось і фіни Brymir підготували свіженький четвертий номерний реліз. І як на мене, то знову не розчарували, все витримано у кращих енсіферумовських традиціях: чудові гітарні мелодії, епічні хори, трохи мелодету і багато фолькового шлейфу. А якою ж було несподіванкою почути у сьомому треку "Slava Ukraine" те фрагмент із "Заповіту" Тараса Григоровича. Ну, приємно здивували. Обов'язково до прослуховування.

Dreadnought - The Endless (2022), Doom Metal/Progressive Metal/Black Doom Metal/Post-Metal

Чекав нових наворотів від цих американських авангардщиків, і вони тут є, але загалом нова платівка не вставила. Чогось їй таки бракує, можливо, надмірне використання чистого жіночого вокалу, якийсь він тут надто сонливий, хоча й приємний. Хотілося почути більше агресії та жвавішої ритміки, а тут багато якоїсь нудної прогової меланхолії. Прогнав реліз з десяток разів. але так і не зайшов, цього разу Dreadnought пролітає повз.

Heilung - Drif (2022), Dark Folk

Якраз після японського авангарду хочеться чогось спокійнішого, релаксивного, медитативного. І тут нам стане у нагоді новий повноформат данського неофолк тріо Heilung. Дуже сильний початок цього релізу - чудова скандинавська мелодика, а от середина і кінець зі значним креном в рітуал - розчарували. Якби все було в дусі перших двох треків - був би топчик. Ну, але шанувальникам Wardruna, Runahild і подібного ознайомитися потрібно обов'язково.

а кліп таки вдався

Sigh - Shiki (2022), Avant-Garde/Black Metal

Легенда японського блек аванагарду нагадує нам про себе свіжим номерним релізом. Як завжди, цікаво і не на одне прослуховування. Здається, стало більше лірики, ніж агресії. Та й какофонія, якою іноді ці хлопці трішки зловживали, теж зникла. Але експериментів менше не стало. Є тут і геві, і прог, і фольк і ще всякі смакоти. Особливо сподобалася друга частина альбому, починаючи з п'ятого треку. Рекомендую.