Drudkh - Всі Належать Ночі (2022), Black Metal

І знову харківський Drudkh привертає нашу увагу до творчості маловідомих українських поетів. Цього разу в альбомі використовується творчість репресованих сталінським режимом Яківа Савченка, Стапана Бена та Антіна Павлюка. Щодо музичної стилістики, то тут - без сюрпризів. Доволі очікуваний матеріал з фірмовим почерком і без жодних експериментів. Журба та смуток овівають, осінній настрій панує.

Therion - Leviathan II (2022), Symphonic/Operatic Metal

Мдаа, щось Therion не качає вже. Боюсь, що буде як у випадку із першою частиною "Левіафана", так і з цією новою другою частиною - тобто згодом не пригадаєш жодної композиції. Звучить якось надто рівно, що геть вухо не чіпляє, лише наприкінці альбому трохи звернули на себе увагу треки 8-10. Ну, і загалом симфонізму геть мало, геві є, оператік трохи є, ну, і душок ретро естради вже традиційно присутній у великій кількості. Розчарування від почутого, все ж таки, відчувається, лишився осадочок на душі.

Lost in Kiev - Rupture (2022), Post-Rock/Post-Metal

Черговий лонгплей від французів Lost in Kiev не розчарував, але нічим і не порадував. Не знаю навіть, що можна виділити у цій роботі. Непоганий мелодійний матеріал, фоном добре йде. Але чогось чіпляючого після кількох прослуховувань я так і не помітив.

Eolya - Hávamál (2022), Tribal/Ethnic Ambient/Ritual Ambient/Neofolk/Dark Folk

Дуже несподівана знахідка - французький мультиінструментальний ванменпроджект Eolya. Хлопчина видав реально якісний нордичний фолк альбум, нічим не гірший, ніж усякі там Heilung, Danheim, а, можливо, й кращий. Медитативний, магнетичний нордік фолк із класним вокалом і чіпляючими мелодіями. Треба брати у колекцію.

The V.O.I.D - Into The Void (2022), Progressive/Post-Rock/Instrumental

Випадково натрапив на такий приємний ліричний пост рочок. Якийсь невідомий британський інструментальний ванменпроджект, тому ніяких очікувань не було. А матеріал несподівано вразив своєю простотою, щирістю і душевністю. Дуже хороший осінній саундтрек. Просто чудово!