І в продовження тези з минулого допису, що фолк метал ще живий і не вичерпався - просто шикарне тому підтвердженя - дебютний повноформатний реліз індійського гурту Bloodywood, справді майже Боллівуд. Ну, такого я точно не очікував. Для мене - відкриття року і свіжий ковток повітря у жанрі. До речі, альбум потрапляв у верхні позиції всяких там біллбордів, мав комерційний успіх, а Metal Hammer вніс його до переліку найкращих метал альбумів 2022 року. Гурт засвітився ще у 2016-му зі своїми каверами на інших іменитих виконавців. І як пишуть у вікіпедії, вже тоді отримував пропозиції про співпрацю від різних лейблів. Дуже дивно, що так нікому й не вдалося заманити цей чудернацький колектив. А ще дивніше, як цим хлопцям вдалося, лишаючись independent, так суперякісно записати й видати цей дебютний реліз. Вангую, що наступний реліз вже буде під крилом когось із мажорів. Ну, а що ж вони грають? Це такий сплав, чи як то кажуть, хвюжн із індійського фолку з реп кором, грувом, металкором, альтернативою, ну і всякими там новомодними штуками. Щоб зрозуміліше було, то я би умовно уявив поєднання Korn, Sepultura, Clawfinger, Limp Bizrkit, Linkin Park із Panjabi MC - оце щось приблизно таке навалюють ці індуси. Ну, і про відоси не можу не згадати - вони в них реально прикольні та дуже яскраві, тому і не дивно, що мають мільйонні перегляди. Ще й фронтмени - персонажі такі колоритні, що просто цікаво на них споглядати. Коротше, мій стронг рікомендейшен.
