Contaminated - Nihilvm (2022), Old School Death Metal

А ми продовжуємо подорож сонячним Закарпаттям, і натикаємося на третій номерний альбум ужгородського дуету Contaminated. До слова, одним із тих двох є фронтмент Majesty of Revival, про який я згадував у попередньому дописі. Не знаю, як звучав Contaminated раніше, але на цьому альбомі - все досить таки пристойно, хороший мелодік дет старого гетеборзького зразка. Мелодійно і напористо, місцями цей мдм навіть трохи приблекований, у треку "Stoic" середина наче вирвана із якогось Immortal 2002 року, а німецькомовний трек "Vergeltung" мені нагадав Crematory. Архаїчно, хрестоматійно, але добротно. Тому ставлю, як то кажуть, лайк.

Majesty Of Revival - Pinnacle (2022), Progressive/Neoclassical Power Metal

Не можу не згадати ще один якісний український павер. Та, в принципі, цих хлопців можна й флагманами жанру в Україні назвати. Давно  краєм вуха слідкую за творчістю закарпатського колективу Majesty Of Revival, але все якось не доходили руки написати про нього. І ось нарешті дійшли. П'ятий повноформатний реліз ужгородців видався дуже добротним. Надлишкова проговість відійшла в сторону, натомість стало більше мелодизму, хоча й всіляких експериментальних штучок теж не бракує. Безумовно цікавий якісний реліз, який заслуговує на увагу, навіть якщо ви не поціновувач жанру але шанувальник вітчизняної музики.

Ofdrykkja - After The Storm (2022), Post-Rock/Neofolk

Не пригадую, щоб я раніше чув Ofdrykkja, тому не знаю, наскільки вони депроблеково звучали раніше, але нині на своєму четвертому номерному релізі цей шведський бенд виконує доволі хороший скандинавський фолк, змішаний із пост роком. Якшо вірити офіційному бендкемпу, то мастеринг зробив Stock із Empyrium, а інструментально ще й загестив тіп із іспанського дарк фолк ансамблю Sangre de Muerdago. Тому все вийшло дуже душевно та якісно.

Dernière Volonté - Cristal (2022), Military Pop/Neofolk/Neoclassical

Підкину ще порцію релаксу. Давно слідкую за цим французьким ванменпроектом, але раніше він позиціонувався більше як дарк ембіент та мілітарі, тому внятного мелодизму йому не вистачало. Тепер же зовсім інша справа - сінті-поп превалює, і це пішло DV на користь. Нарешті хороша релаксивна мелодика та ще й у купі із французькою лірикою. Кайфово.

Har Belex - Campo de Urnas (2022), Neofolk/Dark Folk

А ось і якісний підгончик неофолку. Виявляється, цей іспанський проект досі живий і запрезентував свій другий повноформатний альбум. Пригадую, колись у 2014-му писав тут про дебют цього дуету. Нині ж маємо чергову порцію якісного гітарного неофолку із скрипкою та легкими мілітарі перкусіями/ударними. Хороша музика для релаксу.