Підкину ще порцію релаксу. Давно слідкую за цим французьким ванменпроектом, але раніше він позиціонувався більше як дарк ембіент та мілітарі, тому внятного мелодизму йому не вистачало. Тепер же зовсім інша справа - сінті-поп превалює, і це пішло DV на користь. Нарешті хороша релаксивна мелодика та ще й у купі із французькою лірикою. Кайфово.
Немає коментарів :
Дописати коментар