Marekvist - Varde (2023), Progressive Rock/Nordic Folk

А це теж щось новеньке. Маловідомий секстет із Норвегії Marekvist видав свій другий номерний альбом і якось зовсім непомітно. Про гурт навіть немає інфи на метал архівах. А грає він доволі непогану музику - суміш прог року із скандинавським фольком (виражається більше у жіночому вокалі). Подекуди мимоволі спливають алюзії то на Leprous, то на Storm або на обох одразу:)

Wagakki Band - I Vs I (2023), Folk Metal

Захотілося чогось свіжого, екзотичного. І тут став у нагоді новий реліз японського гурту Wagakki Band. Не пригадую, щоб чув цей колектив раніше, а він вже точно не один альбум видав. У своїй музиці поєднує рок з японським фольком та j-попом. Милозвучний жіночий вокал, усілякі японські струнні і духові етно інструменти із динамічною ритм секцією - слухається усе це легко й ненав'язливо. Релакснув.

Kataklysm - Goliath (2023), Melodic Death Metal

І знову канадський Катаклізм. Не збавляють дядьки, навалюють й навалюють. Від традиційного мелодету тут, звісно, мало що лишилося, і як на мене, тут знову стало тяжче, а внятні чіпляючі мелодії є лише в кількох треках. Але якщо хочеться послухати ненав'язилового молотилова - то це якраз те, що треба. Серед треків виділив для себе "Die as a King"  та три останні на альбомі. 

Dymna Lotva - Зямля Пад Чорнымі Крыламі: Кроў (2023), Blackened Deppressive Doom/Folk/Post-Metal

Цікавий реліз, який вартий уваги. Це третій номерний альбом білоруського гурту Dymna Lotva, який, я так розумію, як і Znich, вимушено покинув Білорусь і нині базуєтсья  в Польщі. Дуже атмосферна та емоційна робота, яка стилістично поєднує у собі depressive black та doom metal. Запрошені скрипкові й духові гести збагатили звучання, додали ще більше гнітючого мелодизму. Рекомендую до прослуховування. 

Einar Solberg - 16 (2023), Progressive Rock

Щось згадав на днях Leprous, захотілося переслухати минулі роботи. І зовсім несподівано натрапив на дебютний сольний альбом Ейнара - фронтмена цього чудового колективу. Як на мене, вийшов дуже хороший реліз - моцна заявочка на сольну творчість. Є тут і духові, і скрипкові, і трохи електроніки і навіть всякі спешл гести, серед яких можу виділити відомого нам Ihsahn. Ну, і звісно, у центрі вього цього - неперевершений вокал Ейнара. Майстерна й милозвучна робота. Рекомендую.