Adarvirog - Čornaje Sonca (2023), Folk Metal

Ще одні політичні біженці - мінський гурт Adarvirog (здається, емігрував у Грузію) видав свій другий номерний альбом після шестирічної перерви. Перше що кинулося в очі у порівнянні із минулим релізом - латинізація назви гурту і пісень. По музлу - фолк метал на треш/дет підкладці з усілякими скрипками-дудками. Наче і є якісь мелодії - а геть нічого не запам'ятовується, ще й фрагменти чистого жіночого вокалу якісь не дуже якісні. Усе це могло бути значно кращим, але звучить трохи кострубато і не чіпляє. Таки досі не розкрили свій потенціал.

Kypck - Преступления Против Человечества (2023), Doom Metal

Оце несподіванка - раптом після семирічного мовчання сплив фінський Курск зі своїм п'ятим номерним альбумом. Дивно, чому саме тепер, чому не раніше? І як відразу повідомляє нам цей ансамбль - реліз під цією вивіскою є останнім, а далі - зміна назви, і більше ніякої кацапської у текстах. Радує, що гурт обрав правильну сторону, незважаючи на всю цю "совкову естетику" в текстах. Війна змусила радикально змінити концепт, чому дуже незадоволені старі російські фанати, які вже кричать про зраду і пєрєобуваніє групи:) Ну, а що ж тут по музлу? - змін ніяких не помітив - фірмовий почерк дотримано, новизни не помічено, коротше, все на своїх місцях. Не найкращий альбом гурту, але й непоганий, є хороші мелодії.

Marekvist - Varde (2023), Progressive Rock/Nordic Folk

А це теж щось новеньке. Маловідомий секстет із Норвегії Marekvist видав свій другий номерний альбом і якось зовсім непомітно. Про гурт навіть немає інфи на метал архівах. А грає він доволі непогану музику - суміш прог року із скандинавським фольком (виражається більше у жіночому вокалі). Подекуди мимоволі спливають алюзії то на Leprous, то на Storm або на обох одразу:)

Wagakki Band - I Vs I (2023), Folk Metal

Захотілося чогось свіжого, екзотичного. І тут став у нагоді новий реліз японського гурту Wagakki Band. Не пригадую, щоб чув цей колектив раніше, а він вже точно не один альбум видав. У своїй музиці поєднує рок з японським фольком та j-попом. Милозвучний жіночий вокал, усілякі японські струнні і духові етно інструменти із динамічною ритм секцією - слухається усе це легко й ненав'язливо. Релакснув.

Kataklysm - Goliath (2023), Melodic Death Metal

І знову канадський Катаклізм. Не збавляють дядьки, навалюють й навалюють. Від традиційного мелодету тут, звісно, мало що лишилося, і як на мене, тут знову стало тяжче, а внятні чіпляючі мелодії є лише в кількох треках. Але якщо хочеться послухати ненав'язилового молотилова - то це якраз те, що треба. Серед треків виділив для себе "Die as a King"  та три останні на альбомі.