Decembre Noir - Your Sunset | My Sunrise (2023), Melodic Death/Doom Metal

Ще грудень не настав, але зацінимо вже новий п'ятий номерний лонгплей німців "Чорний грудень". Слідкую за творчістю цього колективу від самого початку, тобто з дебютника 2014 року. Якісний запис, майстерне виконання, але постійно бракує файних мелодій, а тому всі попередні релізи видавалися нудноватими, що навіть не хотілося про них писати. Нинішня свіжа платівка німців хоч і не містить супер хітів, проте, все ж таки, має доволі приємні мелодійні фрагменти, які віддалено попахують Saturnus-івським душком. Мій вердикт щодо цього альбому - міцний середняк, можна слухати.

1863 - 1863 (2023), Pagan Metal

Як на мене, то й непоганий мелодік блек на припанкованій підкладці. Це дебютний реліз польського ванменпроекту 1863 із Жешува. Нічого особливого й надзвичайного, але слухається легко, є приємні мелодії, відчутні фолк інфлюенції. Вокал дещо специфічний, як то кажуть, на любителя, але загалом нормальний реліз. Зап'ятався трек "Emigrant".

Blade And Bath - Chains Of Depression (2023), Depressive Black Metal

А це геть непогано. Мало в нас такого музла на вітчизняній метал сцені, а ще й частково з україномовною лірикою, тому поява таких dbsm релізів радує. Ванменбенд із Кропивницького навалює просто й з традиційним смаком жанру. Приємна мелодика, не так щоб геть гнітюча, але доволі сумна, як і потрібно. Та й якість запису гідна. Можна брати в колекцію.

Slowdive - Everything Is Alive (2023), Shoegaze

Накину ще трохи осінньої меланхолії. Рекомендую ознайомитися із п'ятим номерним лонгплеєм легендарних британців Slowdive. Погодьтеся, не дуже велика дискографія як для команди, яка грає з кінця 80-х. Не кількістю, а якістю, як то кажуть. Приємний зефірний дрімвейв реліз від динозаврів жанру, який тягне переслуховувати. Для себе виокремив, як найкращі, наступні композиції "Alife", "Andalucia Plays" та "Kisses".

Grift - Dolt Land (2023), Neofolk/Acoustic

Відкрив для себе нещодавно цей шведський ванмен проект. Ну як відкрив, згодом згадав, що чув колись цей Grift на якомусь давньому спліті з Drudkh. Але тоді той мен виступав по депроблеку, а на свіжому релізі звучить чистої води неофолк, який віддалено нагадує Sangre de Muerdago, і це невипадково, бо тіпочок з цього іспанського бенду допомагає шведу наярювати на всяких скрипках та насосних органчиках. До речі, рекомендую також ознайомитися із попереднім релізом 2020 року, там ще присутній блек, і водночас вже багато фольку. Коротше обидва альбоми можна сміливо брати в колекцію. Душевно, меланхолійно і дуже мелодійно.